Ексклюзиви
Четвер, 19 лютого 2009 20:13

Фермер Володимир Лушпіган винен банку 50 тисяч гривень

Автор: фото: Віталій ІВАНЧЕНКО
  Фермер Володимир Лушпіган готується до польових робіт. У своєму  ангарі в селі Юрчиха Кам’янського району ремонтує трактор ЮМЗ
Фермер Володимир Лушпіган готується до польових робіт. У своєму ангарі в селі Юрчиха Кам’янського району ремонтує трактор ЮМЗ

"У тому, що біля землі не розбагатієш, переконався, коли зібрав свій перший урожай 2006 року, — говорить 46-річний фермер Володимир Лушпіган із села Юрчихи Кам"янського району. — Привіз зерно на склад, порахував, скільки потратив на насіння, добрива, пальне, засоби захисту. Потом — скільки кому должен, і получився першого року пшик".

Фермер сподівався, що з роками матиме прибутки, купить техніку.

— За три роки наче трохи почав ставати на ноги. Ціни на сою і ріпак радували. Минулого року в обробітку вже мав 82 гектари ріллі. Батьки, родичі довірили мені свою землю. Оформив договори з вісьмома односельчанами. Маю в обробітку і землі запасу сільської ради. Тоді ж узяв кредит — 50 тисяч гривень. Підбив затрати й очікувані прибутки. Получалося нормально, — ділиться Лушпіган.

Рік тому чоловік брав кредит під 16% річних, нині ж ставка підвищилася до 27%.

— Так 50 тисяч і должен банку. Грошей вистачає лише, щоб гасити проценти. Осіння ціна на зерно була просто смішною, то основну частину держу в складі, бо до весни обов"язково подорожчає.

Восени за тонну пшениці давали менше півтисячі, сьогодні ж пропонують 750–800 грн. Володимир Лушпіган говорить, що і це далеко не та ціна, яка покривала б усі затрати.

— Ось візьмемо хоча б ту ж пшеницю. У прошлом году на 44 гектари цієї культури пішло затрат 93 тисячі гривень. Зібрав 120 тонн. Третину осінню вимушено продав по 495 гривень за тонну, бо кредит давив. Та й підживляти треба було нітроамофоскою, запчастини купляти. Ті 60 тонн, що лишилися, треба було б продати по тисячі. Та цього не буде, — бідкається чоловік.

Осіння ціна на зерно була просто смішною

Склади зі збіжжям розташовані в полі. Технікою добратися можна лише погожого дня, як підсохне.

— Тіки стане на погоді, продам зерно, щоб трохи сплатити за кредит. Куплю солярки, добрив, протруювачів, бо за кілька тижнів виходити в поле.

Крім посіяних восени 40 га озимих пшениці та ячменю, ще 42 піде під сою та ярий ячмінь. Про нові кредити фермер сьогодні й не думає.

Керівник товариства "Онопріївське" Тальнівського району 65-річний Іван Терещук каже, що нині найважче придбати мінеральні добрива.

— Тонна селітри в грудні коштувала 1400 гривень, а зараз уже 2260.

Чоловік скаржиться на складну процедуру отримання кредиту. Його підприємство — єдине в районі, якому вдалося взяти позику. Профінансувати весняно-польові роботи погодився "Райффайзен банк Аваль".

— Але ж процедура яка! — нарікає Терещук. — Якщо я восени взяв кредиту 70 тисяч, а взимку їх погасив, то тепер можу позичити, але вже не більше цих 70 тисяч.

Іван Кіндратович радіє, що ціни на сільгосппродукцію пішли вгору. Фуражне зерно тепер можна продати за 800–850 грн, ячмінь — за 850–900, ріпак — за 2600, сою — за 2800–3000.

— Коштів не вистачає, щоб купити насіння цукрового буряка та соняшника, — розповідає директор приватного сільськогосподарського підприємства "Нива" з Лукашівки Чорнобаївського району Валентина Гонтар, 56 років.

— У принципі нам є їх чим замінити, але не хочеться порушувати сівозміну. Ми її за 10 років жодного разу не міняли. Хотіли взяти кредит, та жоден банк не дає. Минулого року держава не проплатила кошти по пільгових кредитах для сільських господарств.

На 3304 га земельних паїв господарство вирощує зернові, цукровий буряк, соняшник, багаторічні трави, овочі. Має розвинене тваринництво. Його дільниці розташовані в п"яти селах району: Лукашівці, Григорівці, Вишнівці, Новоселиці та Веселому Подолі.

Через зниження цін на сільськогосподарську продукцію "Нива" за листопад–січень недоотримала 1 млн грн прибутку.

— Коли починається криза, вона найбільше б"є по сільському господарству, адже всі хочуть отримати продукцію дешевшу, а продати її дорожче, — скаржиться Валентина Гонтар. — На початку листопада всі молокозаводи одразу скинули ціну на молоко, порівняно з минулим роком воно дешевше на 60 копійок. Упала ціна й на м"ясо. Щоб вигодувати бичка вагою півтонни, треба два роки, а мені за нього платять 12 гривень за кілограм.

Зараз ви читаєте новину «Фермер Володимир Лушпіган винен банку 50 тисяч гривень». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі

Голосів: 758
Голосування Чому "Динамо" вилетіло з Ліги чемпіонів?
  • 1) слабкий тренер
  • 2) Суркіси - вчорашній день футболу
  • 3) нефарт
Переглянути
Погода