Деньги на пенсию. Какие преимущества имеют индивидуальные инвестиционные счета

Чтобы понять лучше принципы их работы, рассмотрим опыт других стран

Громадянам розвинених країн, крім брокерського рахунку, доступний індивідуальний інвестиційний рахунок (ІІР). Обидва варіанти дозволяють здійснювати операції на фондовому ринку, але вони мають не тільки спільні риси, а й відмінності. Розглянемо їх детальніше.

Насамперед визначимо, що ж таке індивідуальний інвестиційний рахунок. Це звичайний брокерський рахунок, який має податкові пільги, надані державою з метою залучення якомога більшої кількості потенційних інвесторів. При відкритті облікового запису трейдер отримує можливість здійснювати операції за допомогою біржових активів, які так само доступні при користуванні брокерським рахунком.

Порівняємо банківський депозит, брокерський рахунок та ІІР:

Проте не обов'язково відкривати рахунок тільки одного виду. Їх можна використовувати одночасно. Наприклад, брокерський - для короткотривалого інвестування, а ІІР - для довготривалих накопичень, щоб відкладати гроші на пенсію.

Щоб зрозуміти краще принципи роботи ІІР, розглянемо досвід інших країн. Рахунок, який приваблює інвесторів податковими пільгами, вперше з'явився у США після реформи фінансової системи 1970-х років. Її метою було залучення приватних інвесторів. Одним з пунктів реформи було створення рахунку IRA (Individual Retirement Accounts) - індивідуального пенсійного плану, в якому враховані пільги на податки при пенсійному накопиченні. Для того, щоб відкрити IRA громадянам США потрібно звернутись до однієї з фінустанов - інвестиційна компанія, керуюча компанія або до банку. Вони надають змогу накопичувати за допомогою різноманітних інструментів (облігації, акції компаній або фондів, інструменти кредитного ринку, депозитні сертифікати або біржові індексні фонди). За рахунок наявності вибору умов оподаткування та інвестування приблизно 80% населення мають індивідуальні інвестиційні рахунки. За таким самим принципом функціонують аналогічні рахунки в Нідерландах та Австралії.

У 1999 році досвідом Америки скористалась Велика Британія. Міністр фінансів Гордон Браун надав можливість британцям інвестувати в ISA, які на відміну від IRA не мають прив'язки до пенсійного плану. Власник такого рахунку може вкладати кошти в акції, облігації, паї фондів, депозити або в індивідуальне страхування життя.

Станом на 2021 рік ці заощадження обмежені максимальним лімітом - £20,000 на рік та захищені фондом гарантування. ISA може мати фізична особа, яка досягла шістнадцятирічного віку, а щоб відкрити рахунок на ім'я дитини, батьки можуть скористатись спеціальним рахунком - ISA Junior. У Великій Британії інвестування з використанням рахунків ISA настільки поширене, що їх мають більше 50% населення.

Японія в 2014 році запропонувала своїм громадянам використання рахунків NISA (Nippon Individual Saving Accounts) і за рік цією нагодою скористались 6,5 млн людей. В Японії також існує декілька обмежень на використання NISA: максимально можна інвестувати 1 млн єн за рік і робити це може особа старша 20 років, термін дії рахунку складає 5 років.

Податкові привілеї в цій країні аналогічні згаданим вище. Тобто інвестор не сплачує податок на отриманий прибуток. Тим самим держава спонукає своїх громадян інвестувати кошти у власну економіку, а не просто зберігати їх під матрацом.

В Україні наразі у людей немає можливості відкрити індивідуальний інвестиційний рахунок, що не дає переваг не тільки для громадян, а й для економіки держави.

Розглянемо більш детально ці привілеї:

1. Стимулювання громадян пізнати культуру інвестування, населення замість зберігання коштів "під подушкою" може заробляти на них, залучаючи їх в економіку;

2. Збільшення попиту на фінансові інструменти, що спонукає ринок до розвитку;

3. Забезпечення вітчизняних компаній більш доступними коштами (у порівнянні з банківськими кредитами), через випуск ними облігацій;

4. Мотивація "відбілювання" доходів громадянами, оскільки для отримання податкових пільг, інвестор має отримувати офіційний прибуток;

5. Залучення "довгих грошей" в економіку, оскільки індивідуальні інвестиційні рахунки відкриваються на великий строк, а гроші з них, як правило, будуть викладатися в довгострокові інструменти, як то корпоративні облігації чи акції.

Ще раз розглянемо детальніше останній пункт, оскільки цей момент важко переоцінити. Оскільки ІІР передбачає довгострокове інвестування, залучення "швидких грошей" може спричинити справжній інвестиційний бум в економіці України.

Наразі в банках середня довжина пасивів (банківські депозити) складає лише 4 місяці, що занадто мало, а середня довжина активів (кредити для бізнесу, для реального сектору економіки) - 4 роки, тому існує необхідність вирівняти співвідношення цих значень.

Це серйозна проблема, адже реальний сектор економіки не може залучити кошти в капітальні інвестиції за умови, що їх треба повернути через 4 місяці. Рішенням може стати використання ІІР: банки зможуть випускати довгострокові облігації, а власники ІІР, купуючи їх, фактично надають фінансовій системі "довгі гроші" для фінансування бізнесу, іпотеки тощо.

Щодо простих українців, то вони отримають змогу накопичити кошти, наприклад, на пенсію, без ризиків не добросовісності управляючого, як у випадку з накопиченнями через недержавний пенсійний фонд. Сам власник ІІР приймає рішення у що інвестувати, як інвестувати та є власником всіх активів на рахунку.

Маю надію, що і в Україні з'явиться можливість заощаджувати громадянам за допомогою індивідуальних інвестиційних рахунків. Щоб ІІР ефективно існували в Україні, необхідно забезпечити людям можливість максимально просто працювати з такими рахунками, створивши план діджиталізації процесу та розширивши спектр сервісів фінансових установ. Позитивну роль зіграє також кооперація інвесткомпаній з банками, які мають прямий доступ до роздрібної аудиторії.

Важливо, щоб попит ІІР був забезпечений саме "свіжими" грошима, новими інвесторами, а не лише мігруванням коштів з інших інвестнапрямків, адже тоді розширення джерел фінансування, скоріш за все, не буде.

Також цікавими будуть ІІР, спеціалізовані під потреби різних груп населення, наприклад, рахунки для дітей або пенсіонерів. Безумовно гарний ефект на роздрібного інвестора спричинить створення системи страхування коштів на ІІР (як у Великій Британії), оскільки так він не переймається за збереження своїх заощаджень.

Усе це разом з потенційними новаціями та інформуванням створить кращі умови використання індивідуальних інвестрахунків і зробить їх популярним інструментом серед населення. А це в свою чергу забезпечить потік приватного капіталу в фінансову систему, і надасть новий потужний поштовх до розвитку української економіки на власних джерелах фінансування.