Как каждому из нас "воевать" на экономическом фронте

Просто покупая утренний кофе, вы помогаете восстановить экономику государства

Наразі гасло "купуй українське, підтримай вітчизняного виробника" отримало більш значущий зміст, оскільки це має важливе значення для економіки та майбутнього України взагалі.

Адже макроекономіка країни — це складний механізм, який поєднує в собі безліч факторів. Це необхідно розуміти, враховуючи воєнний стан. Все, що ми робимо в тилу, має свої наслідки для нашої армії та України. Після нападу Росії на нашу державу ми зрозуміли, наскільки важливою є роль кожного з нас — військового на передовій, бійця територіальної оборони, волонтерів та всіх небайдужих громадян в тилу.

Ми бачимо, що Україна гідно відстоює свою незалежність та вже понад два місяці громадяни демонструють неймовірний рівень згуртованості та єдності, результатом чого є впевненість у перемозі.

Нам зараз першочергово потрібно підлаштовувати свої виробництва під нові умови, які диктує війна, та відновлювати їх роботу. Для нашої перемоги нам потрібна сильна та потужна армія, забезпечення якої напряму залежить від ефективної роботи економіки. Ми маємо забезпечити Збройні сили України зброєю, облаштуванням, повноцінним харчуванням та гідною зарплатою. Для цього ми маємо володіти безперебійною логістикою, мати чіткий баланс між попитом та пропозицією та доступ до капіталу. Звичайно, пройшло недостатньо часу для нормалізації цих показників і нам ще є над чим працювати, але спостерігається відновлення функціонування багатьох компаній. Відповідальні підприємці під час війни не ставлять за мету заробити "всі гроші світу", а намагаються бути корисними державі.

Ми, як споживачі, зі свого боку маємо підтримати українського виробника, оскільки це не просто патріотично, а необхідно. Адже гроші, які отримуються від продажу продукції нашого виробництва, потрапляють до державного бюджету, з якого фінансуються потреби армії, сплачуються соціальні виплати.

Також внеском до перемоги є не тільки відповідальне споживання, а й використання послуг тих сфер, які наразі здаються розкішшю та марнотратством. Після нападу агресора більшість з нас зіштовхнулось з відчуттям, що треба перечекати якийсь час і потім знову почати жити довоєнним життям, а робити це по можливості треба вже зараз. Це не тільки допоможе психіці адаптуватися під складні умови, отримуючи позитивні емоції, а й допомагає економіці.

Якщо наразі споживач стоїть перед вибором отримати послугу або ні, купити товар або ні, та не може вирішити його, через докори сумління, — я раджу все ж таки купити та допомогти економіці України. Ми повинні пам'ятати, що економіка України продовжує функціонувати навіть під обстрілами, підлаштовуючись під нові умови.

Наведу найпростіший приклад: купуючи ранкову каву, ви надаєте гроші для виплати заробітної плати співробітникам кав'ярні, допомагаєте сплатити оренду. Отримуючи кошти, працівники їх витрачають, купуючи товари та сплачуючи за послуги, чим відновлюють економічні ланцюги, здійснюється кругообіг грошей в країні. Крім того, свідомі громадяни сплачують податки зі своїх прибутків, поповнюючи державну казну.

Kyiv School of Economics 22 березня провели опитування серед власників та топ-менеджерів українських підприємств щодо їх роботи після оголошення воєнного стану. За результатами дослідження було встановлено, що лише 13% компаній працюють без суттєвих змін, 55% підприємств тимчасово призупинили свою діяльність, 3% припинили роботу взагалі, а 18% мають максимальну кількість замовлень на наступний місяць. За сумною статистикою кожна третя компанія не може виплачувати заробітну плату своїм працівникам через брак коштів.

Підлаштовуючись під нові умови, деякі компанії, діяльність яких була зосереджена в регіонах, де ведуться бойові дії, вже перевезли своє устаткування та працівників в більш спокійні регіони України. Більше за все таких компаній в IT-сфері, виробництві машин, обладнання, також серед них є фірми, що спеціалізуються на гуртовій і роздрібній торгівлі.

Держава зі свого боку всіма силами підтримує своїх підприємців, прийнявши ряд рішень про пільги на оподаткування для них під час воєнного стану. Крім цього, Мінекономіки України склало цілу програму допомоги переміщеним підприємствам, в рамках якої вони отримують допомогу в питаннях оренди, розселенні працівників, тощо. Державне підприємство "Прозорро.Продажі" за сприяння Міністерства економіки, підтримки Мінцифри та проєкту Дія.Бізнес розробило платформу, яка допомагає в цьому. Заповнивши просту форму, можна залишити заявку на допомогу у релокації.

За даними Міністерства економіки, вже більше 1600 компаній звернулись до нього за підтримкою, понад 300 з них вже здійснили переїзд. Першочергово розглядаються запити підприємств, які є виробниками товарів першої необхідності та забезпечення армії, хоча право скористатись програмою мають всі фірми. Зараз релокація відбувається до 14 областей України: Закарпатську, Івано-Франківську, Львівську, Тернопільську, Хмельницьку, Чернівецьку, Вінницьку, Волинську, Рівненську, Київську, Дніпропетровську, Черкаську, Полтавську та Кіровоградську.

Частина підприємств вже перекваліфіковуються згідно військового часу. Наприклад, фабрики, які раньше спеціалізувались на пошитті повсякденного одягу, тепер шиють одяг для військових та бійців ТРО. Вони переналаштували свої виробництва і розробили лекала бронежилетів, балаклав, розгрузок. Велика кількість ресторанів після початку війни перетворились на волонтерські кухні, на яких кожен день готуються тисячі порцій їжі для військових, бійців ТРО, лікарів та людей, які опинились в скрутному становищі.

Я вірю, що Україна може швидко адаптуватись під нові реалії та якомога ефективніше функціонувати. Звичайно, на роботу негативно впливає зменшення кількості працівників, споживачів та порушення логістичних ланцюгів.

Таким чином, хочу ще раз наголосити, що кожен з нас може бути корисним державі: приєднатись до армії, стати бійцем ТРО, долучитись до волонтерства, підтримувати ЗСУ матеріально, купуючи військові облігації або бути добросовісним підприємцем, який вчасно сплачує податки. Все це наближає нас до перемоги!

Дмитро Вербицький, для Gazeta.ua