У президента есть шанс спасти Печерский суд

Не хочется, чтобы его постигла судьба Верховного суда нигерийского штата Лагос

За все приходить час відплати, -

Зумій лиш час підстерегти!

Ніхто не зможе утікати,

Як серце месника завзяте

Шукає засобів до мсти.

© George Gordon Byron, "Mazeppa"

Пів року тому горів Верховний суд штату Лагос у Нігерії.

Повстання, в перебігу якого була спалена будівля суду, вибухнуло через захмарний рівень корупції і мінімальний рівень справедливості, якими традиційно "славиться" місцева судова система. Все вийшло майже за Джефферсоном: "коли довга низка правопорушень і зловживань владою, незмінно з однією й тією ж метою, виявляє намір підпорядкувати народ абсолютному деспотизму, тоді народ має право і навіть обов'язок скинути такий уряд і поставити нових вартових свого майбутнього". Цікаво, що один з нігерійських правників назвав спалення суду "вотумом недовіри, який народ висловив судовій системі".

Україна не надто відрізняється від Нігерії щодо корумпованості людей у мантіях. І тільки Господу Богу відомо, коли в українців увірветься терпець і вони почнуть боротися з корупцією та несправедливістю не у фейсбуку, а на вулицях з коктейлями Молотова в руках...

Я не раз писав про справу Шеремета, яка стала для мене лакмусовим папірцем деградації судової системи. Але за нею бодай проглядається політичний інтерес "вічного міністра" Авакова. Проте українські суди вміють здивувати навіть людину, яка пів свого життя займається вивченням правозастосування у різних юрисдикціях.

Самий справедливий у світі Печерський суд зазіхнув на святе – свободу слова, яка досі реально існує в Україні і є одним з маркерів, який відокремлює нас від "русского мира". 23 березня слідча суддя Печерського районного суду м. Києва Тетяна Ільєва винесла ухвалу про накладення арешту на майнові права інтелектуальної власності доменних імен 12 видань, серед яких "Апостроф", "Главком", "Голос", зобов'язавши інтернет-провайдерів закрити до них доступ користувачів мережі Інтернет на території України.

За що суд вирішив затулити рота інтернет-виданням? Не повірите: за те, що вони оприлюднили інформацію, що міститься в офіційному листі-відповіді Офісу генерального прокурора на інформаційний запит або републікацію інформації, яка була розміщена іншими ЗМІ, з посиланням на них! А знаєте, з яким формулюванням суддя наказала провайдерам відключити доступ до сайтів? Бо мовляв у листі ОГП міститься "конфіденційна інформація" щодо одного з корупціонерів, згаданих в ньому!

Отак незалежність судової влади – панацея, яку західні радники так люблять прописувати Україні (і іншим т.зв. fragile democracies) – призводить не до зростання законності, обґрунтованості та справедливості судових рішень, а до судового свавілля та судової корупції.

Володимире Зеленський, Андрію Єрмак, Андрію Смирнов, врятуйте Печерський районний суд від долі Верховного суду Лагоса. Бо раптом в Україні збудеться проротцтво Шевченка і ми "дождемось таки" свого Вашингтона. А потім українці почнуть дослухатись до заповітів батька-засновника США, один з яких я дозволю собі зацитувати: "Без свободи слова нас, німих та безмолвних, можна вести наче овець до різника".

Шанс рейдернути народне повстання використали ваші попередники. Шанс на мирну революцію використали вже ви, коли народ на виборах 2019-го дав у руки президента усю повноту влади. Як і попередники, ви користуєтесь цим фантастичним шансом не для проведення вкрай потрібних країні реформ, покарання злочинців та відновлення справедливості, а для перерозподілу потоків та активів на власну користь.

Що ж ми читали не тільки Вашингтона. Можемо згадати і заповіді Лінкольна: "Ця країна, з усіма її інституціями, належить людям, які в ній живуть. Щоразу коли розчарування чинною владою зростає, громадяни можуть скористатися своїм конституційним правом поміняти владу чи своїм революційним правом скинути її".

Аби ми користалися першим правом у встановлений Конституцією строк і не вдавались до другого, президенту варто зайнятись не переділом ринку контрабанди, позбавленням українського громадянства невгодних чи пошуком юридичної дефініції "олігархату", а почати зі своїх прямих конституційних обов'язків – внести до ВР як невідкладний законопроєкт про ліквідацію "печерного" суду. Бодай аби захистити свободу слова – наріжний камінь усіх інших свобод. Принаймні так у глави держави є всі шанси врятувати від актів вандалізму історичну будівлю по вулиці Володимирській, 15.

Бо беззаконня, корупція та свавілля зашкалюють у Печерському суді, а постраждати може пам'ятка архітектури. Дуже не хочеться, аби її спіткала доля Верховного суду нігерійського штату Лагос.

Оригінал