Есть момент в истории развития человечества, который впечатляет

Мы создаем и передаем в будущее только абстрактные представления

Вражає і навіть заворожує в історії розвитку людства ось який момент.

Кожна значна цивілізація древності (принаймні з тих, про які ми знаємо, а вочевидь й тих, про які нам поки невідомо) напрацювала і передала нам, тобто в далеке майбутнє, певні поняття і принципи, тоїсть абстрактні уявлення. А якщо поталанило з методами передачі і взагалі цивілізація була живучою, то й низку понять та принципів, які досі у нас в ходу.

Всякі такі базові поняття та інструменти взагалі, як право, закон, гріх, гроші, письмо, різні етичні системи, писані і не дуже тощо.

Коли я уявляю собі цю тисячолітню тяглість, сповнену долями конкретних людей – мені стає моторошно. А особливо долі в ту далеку дописемну епоху, яка тривала десятки тисяч років. Люди ж шото собі думали, шото пам'ятали, передавали все це далі, як могли. Жили, прагнули, вмирали, нервували, любили, кохали, надіялися на щось, розраховували і досягали мети, потерпали і розчаровувалися, хворіли, переживали глибокі катарсиси та екстазиси.

Полюбляли ці безіменні особи також й заточити щось смачненьке, потеревенити за столом, погладити прикольного котика, зганяти до друзів-родичів в гості, повалятися по можливості зранку в ліжку чи де там вони валялися, або погратися в якусь цікаву гру, чи набити комусь огидну пику, або вляпатися в халепу. Чи навіть насрати комусь під двері, за наявності. Емоційне життя буяло точно так само, як і у нас з вами.

Усі вони померли і тактильна пам'ять про них жила ще ну кілька років, можливо, покоління чи два, а далі в тій пам'яті лишалися тільки найвидатніші або ті, кому поталанило стати персонажами знакових кулсторі. Через сто років таких ставало все менше, а крізь тисячі років до нас продерлися лиш фрагменти якихось людських одиниць. Гільгамеш, Хаммурапі, Саргон... А як звали навіть й видатних людей, що творили і руйнували до них – ми уже й не знаємо і ніколи не взнаємо.

Крізь тисячі років до нас продерлися лиш фрагменти якихось людських одиниць. Гільгамеш, Хаммурапі, Саргон... А як звали навіть й видатних людей, що творили і руйнували до них – ми уже й не знаємо і ніколи не взнаємо

Виходить якось так дивно, що усі ці мільйони приватних і не зафіксованих людських доль прямо і опосередковано мали тільки один практичний смисл (ну якщо мислити масштабно) – створити таку собі умовну товщу культурного середовища, в якому за довгі роки і століття поступово утворяться певні поняття, що якось передадуться далі, але це якщо цій конкретній цивілізації поталанить створити щось вартісне.

Це й весь реальний наслідок життя людини, яка десь там колись гладила котика, лежала вечором п'яна на галявині і втикала на хмари, страждала мігренями, мучилася зубом, западала на симпатичну дівчину, а потім загинула під час пожежі або від випадкового зараження крові, так нічого і не досягши. А навіть якщо й досягши, то не потрапивши в людську пам'ять. А якщо й потрапивши, то не надовго.

І шансів на те, що саме ви будете тим самим Саргоном Аккадським, який, ймовірно, й створив першу у світі державу з конкретними уявленнями про тяглий державний кордон, про її реальну фізичну межу в просторі – таких шансів один на мільярди. Це наприклад.

Ми створюємо і дійсно передаємо в майбутнє лише абстрактні уявлення, і більшість з нас робить це ну дуже опосередковано, просто беручи участь в культурних, господарських і політичних процесах.

Власне тому мене не цікавить, коли і за яких обставин згорить корпус Інституту філософії імені Г.С. Сковороди НАН України, а на його місці постане ЖКХ "Трьохсвятітєльскій", а тим пак, наприклад, місцеві вибори.

Оригінал

Если вы заметили ошибку в тексте, выделите ее мышкой и нажмите комбинацию клавиш Alt+A
Комментировать
Поделиться:

Комментарии

Оставлять комментарии могут лишь авторизированные пользователи

Наші автори
Павел Кухта Руководитель по политическим вопросам Киевской школы экономики
Вадим Денисенко Исполнительный директор UIF
Юлия Дукач Аналитик проекта по дезинфомониторингу Texty.org.ua
Дмитрий Ярош Командующий Украинской добровольческой армии
Виктор Лещинский Президент Национального экспертно-строительного альянса Украины