Кто мы к черту такие – украинцы или нация оливье и давай по-русски

У нас давно уже две страны с почему-то пока одинаковыми названиями

Відсьогодні усе це є невідворотнім і стрімким піке у прірву остаточно, прямою наводкою. Пом'якшити або якось скорегувати уже не вийде, що в принципі було ясно одразу.

Особисто знаю кількох людей, які наївно поперлися у виборну владу різних рівнів з першою хіпстерською, типу проукраїнською хвилею "зробимо їх разом". Усі ці молоді урбаніти звичайно ж обісралися, адже креольський (насправді ж русский) реванш був очевидний одразу, і що цих ідіотів просто використали для прикриття операції реваншу - теж було очевидно одразу. Але чомусь не їм.

Не знаю, що там у них зараз відбувається, не слідкую за цими особами уже більше року. Деякі ж дійсно хороші, але так само політично наївні люди, ще пів року тому чесно чекали, що "Валодя щяс як візьметься всіх сажать, ух зараз як добереться до Медведчука, он вєдь даже нє начінал, зараз як почне - кінець корупції!".

Сперечатися було марно. Але феноменально те, що й зараз сперечатися так само марно - люди в натурі стали жертвами технології "гіпногетьман". За цим усім стоять конкретні живі спеціалісти, технологи, які провернули цю медійну диверсію, вочевидь професіонали досить високого рівня, і паталогічна, хвороблива наївність і жадібність до простих рішень виборця. Про відверту вату, яка одразу все чітко вкурила і голоснула за свого гаражного чорта, промовчу.

Люди стали жертвами технології "гіпногетьман"

Прикро і болісно на усе це дивитися, як начебто розумних і дорослих людей купили на тупєйшу удочку рівня гіфки з сайту прикольних приколів. Про клінічних ідіотів й згадувати не доводиться.

До влади прийшли креоли, люди з досі не проговореною, але чіткою ідентичністю, яка уже не просто конкурує з нашою власне українською ідентичністю, а вбивчо з нею конфліктує. Мить, коли нам усім таки доведеться визначитися, хто ж ми в біса такі - українці чи "нація олів'є та давай па-русскі", вона ось уже настає.

Та все ж таки це відносно чесна гра. Оскільки усі ми не хочемо громадянських конфліктів і у кожного з нас є український паспорт, то дати владу креолам - це в принципі логічно і чесно, бо вони теж громадяни України.

Однак з цим час зав'язувати. Наші інтереси розійшлися уже аж занадто для того, щоби ці люди вирішували долю країни, яка все ж таки поки називається Україною. Врешті дійсно, це був відкладений конфлікт і в 2013 році "русские" стартанули зарано, але ж таки допомогли йому прискорено визріти. І воно лусне.

Людей, які взагалі не знаходяться в українському культурному полі до влади допускати не можна категорично - це тупо смертельно для країни

Людей, які взагалі не знаходяться в українському культурному полі до влади допускати не можна категорично - це тупо смертельно для країни. Хоча по факту у нас давно уже дві країни з чомусь поки однаковими назвами.

Пам'ятаю, як в дитинстві вперше в житті сильно обпалив руку праскою. Але цього було недостатньо і довелося зробити це ще принаймні двічі, щоби шанобливе ставлення до прасок залишилося зі мною назавжди. Не знаю, чи маємо ми ще шанс на корисний досвід.

Оригінал

Если вы заметили ошибку в тексте, выделите ее мышкой и нажмите комбинацию клавиш Alt+A
Комментировать
Поделиться:

Комментарии

Оставлять комментарии могут лишь авторизированные пользователи

Наші автори
Дмитрий Ярош Командующий Украинской добровольческой армии
Виктор Лещинский Президент Национального экспертно-строительного альянса Украины
Олег Романчук Публицист
Владимир Ярославский Шеф и управляющий партнёр ресторана "Lucky"
Ольга Айвазовская Председатель гражданской сети "Опора"