Поздравляю, украинцы, мы теперь будем подданными Кремля по языковому признаку

Вирус "Россия" убивает нас ежедневно. Никаких попыток защитить от него страну действующее руководство не демонстрирует

Якось мене на диво мало лякає коронавірус - може, тому, що, на відміну від нього, вірус "Росія" вбиває нас щодня й регулярно, і жодних намагань захистити від нього країну чинне керівництво не демонструє - навпаки, всіляко демонструє, що воно "вірус-Росія-френдлі" .

Вчора в перебігу російської експансії трапилася подія, наскільки розумію, безпрецедентна в історії міжнародного права - але в новинах, які я ввечері трохи помоніторила (від Коломойського, Пінчука й Ахметова) про неї не було нічичирк, і МЗС України теж як у рот води набрало, хоч мало б уже верещати на цілий світ. Маю на увазі запропоновані зміни до Конституції РФ, за якими населення України й Білорусі оголошується "носіями" російської мови і на цій підставі - можливим суб'єктом російського громадянства.

Населення України й Білорусі оголошується "носіями" російської мови і на цій підставі - можливим суб'єктом російського громадянства

Вітаю, українці, ми тепер всі будемо, за їхнім законом, піддані Кремля за мовною ознакою. А горді заяви, що, мовляв, "Путин не отнимет у меня родной язык", тепер можете складати дружині під ковдрою - бо от якраз і "отнимет", уже прямо 22 квітня цілком "конституційно" візьме й отнимет, і вас не спитає, - і що ви йому зробите?.. напишете слізного листа, що не хочете поднимать Нечерноземье?..

Чому 22 квітня - теж ясно: "символічний ювілей". Цього дня - 22 квітня 1931 року Сталін ввів постанову "О советском гражданстве", за якою громадянство СРСР оголошувалось пріоритетним щодо громадянства "союзної республіки" (доти українці були "громадянами УСРР", а вже в Голодомор умирали - "громадянами СРСР"). Так і тут, ми в першу чергу будем (рашапропаґанда подбає, щоб і в очах цілого світу) - "рускоязичниє" ("носители русского языка", як коронавіруса), а вже в другу, формальну й неважливу - "гражданє України". Просто ще ніхто не оцінив як слід величі задуму: це не що, як підготовка повзучої "анексії за мовою". (Операція "Крим" курить на ґанку!)

Оскільки Українська Держава досі грається в піжмурки, то виробляти способи самозахисту мусимо наразі самі

Хто не в темі (тут мали б виступити лінґвісти, але теж мовчать), поняття "носій мови" (native-speaker, near-natove speaker, bilingual - є нюанси!) останні 10 років у соціолінґвістиці взагалі вважається суто ідеологічним конструктом - об'єктивних критеріїв для розрізняння "носія" і "неносія" так і не погоджено, не кажучи вже про те, щоб розмахувати ним у правовому полі. Але для Росії право завжди було тільки інформаційним прикриттям чергового державного злочину, отож і нову поправку треба сприймати саме так: як попередження, що "активные меры" не забаряться. І оскільки Українська Держава досі грається в піжмурки, то виробляти способи самозахисту мусимо наразі самі-самі. Для себе я відтепер вирішую наступне:

1. В усіх анкетах перестаю писати "російська - вільно" (досі чесно писала: Ukrainian, Polish, Russian - native), - максимум "добре" (advanced, а то й upper intermediate);

2. В будь-яких міжнародних комунікаціях, хай би то був хоч поліціянт на кордоні, хоч просто симпатичний іноземець, що хоче повправлятися в російській, чемно, але рішуче відповідати: "I'd rather speak English" (+виправляти, коли у відповідь на "Юкрейн" радісно кричать "спасіба", і взагалі, не проминати жодної нагоди підкреслити своє non-native);

Виправляти, коли у відповідь на "Юкрейн" радісно кричать "спасіба", і взагалі, не проминати жодної нагоди підкреслити своє non-native

3. В ситуації, коли іншої мови для порозуміння з бесідником, крім російської, немає, говорити з видимим зусиллям і з немилосердним українським акцентом - отим самим "калхозним", "жлобскім", "сєльскім", від якого нас поколіннями відучували з гиком і улюлюканням, щоб дурні тубільці пишалися тим, як добре засвоїли "мову пана", - все, годі, допишалися, тепер російською, якщо доведеться, - тільки нарочито "па-колхознаму": демонстративно гекаючи, вживаючи фонетичне повноголосся, з трудом підбираючи й плутаючи слова, як це показово робили свого часу "жители Советской Прибалтики" (моє покоління пам'ятає!), - мова річ пластична, є безліч способів продемонструвати, що ця, якою ви зараз вимушено говорите, вам нерідна, і тут-таки показово "перейти на рідну", якої він не розуміє (про "мову влади" і "мову безвладдя" - якось окремо іншим разом)...

4. І, розуміється, в інтересах власної безпеки ніяких поїздок на територію "рускоязичного гражданства" - не тільки в Росію, а і в Білорусь.

І так - до кінця війни.

Зона турбулентности почалася. Застібаймо ремені безпеки.

Оригінал

Если вы заметили ошибку в тексте, выделите ее мышкой и нажмите комбинацию клавиш Alt+A
Комментировать
Поделиться:

Комментарии

1

Оставлять комментарии могут лишь авторизированные пользователи

Наші автори
Евгения Кузнецова Писательница
Антон Сененко Cтарший научный сотрудник Института физики НАН Украины
Андрей Веселовский Дипломат, бывший представитель Украины в Европейском Союзе
Елена Подолян Психотерапевт, директор ОО "Форпост"
Мирослава Барчук Журналист