СССР скончался, а капитулянтская норма языка царит в Украине до сих пор

Никто не держит за руки

Экватор Второй войны - Голодомора 1928-1934. В Харькове ОГПУ изымает журналы городских моргов, трупы сваливают в бараках вокруг вокзала, в Доме "Слово" получают пайки "украинские клясики", а в издательстве "Література і Мистецтво" штампуют социальный трэш коммуниста Лондона.

Джек Лондон. Люди бездны. Кражи. Женское презрение. Родимое. Издание оккупационное, харьковское. 1932 года.

Все еще "скрипниківкою":

"Саме тоді підійшов катер з флаґманського судна до нас. …ми стояли під чавунними ґратами. …старий матрос гукнув його. ...звільнити його з фльоти "без вовчого білету". ...без тютюну важко перебути, всі курії добре це розуміють. ...робітники мусять мати свій струмент, цвяшки, карук, картон. ...цей син, кволий і присмертний, мав м'яса не частіше, як раз на тиждень".

Это из нескольких страниц "Людей из бездны". Под редакцией Освальда Бургардта.

Москва еще не уверена получится ли у нее. Справится ли с украинским сопротивлением - как в Первую войну - Голодомор 1918-1922.

У нее же "получится". 1934 год, празднуя Победу (здравствуй мама возвратились мы не все), Москва увенчает нашу промежуточную капитуляции "реформой украинского языка".

И с тех пор эта страница из Лондона будет звучать так: "...з флагманського судна. ...ми стояли під чавунними решітками. ...старий матрос погукав його. ...звільнити його з флоту. ...всі курці добре це розуміють. ...робітники повинні мати інструмент, гвіздки, столярний клей. ...цей син, слабкий та такий, що йому загрожувала смерть, отримував м'ясо не частіше, ніж раз на тиждень".

Собственно, эта капитулянтская норма языка - 1934 года господствует в Украине и сегодня. Хотя вроде и Сталин подох, и СССР скончался, и закон у нас есть о декоммунизации.

Никто не держит за руки.

"Мати робить фіялки в Айлінґтоні по три фратинґи за ґрос, коли навкруги родяться чимраз більше дітей і квітникарок".

Оригинал