Три роки й 27

- Ліну Костенко читаємо разом із дружиною. Не розумію хіба чверть лексики, тому не гаю часу на словники, - розповідає Ґійом Колін, прес-аташе Французького культурного центру.

Живе в Україні три роки. Має контракт на чотири. Навесні поїде додому у Францію й отримає призначення на іншу роботу. До Києва, може, ніколи й не повернеться. Однак українську вивчив - із викладачем. Уже рік читає в оригіналі сучасних письменників. Почав із "Ґудзика" Ірен Роздобудько. Викладачка порадила, бо "нескладно написано й цікаво". Книжки Василя Шкляра, Марії Матіос та Оксани Забужко Ґійом обрав сам.

Ваша Марія Матіос пише, як Мопассан. Тільки сильніше й страшніше

- Ваша Марія Матіос пише, як Мопассан. Тільки сильніше й страшніше, - ділиться враженнями в маленькій кав'ярні. - Забужко почав читати, бо познайомився особисто. Сильна й самотня особистість. А до творів Шкляра підштовхнув скандал навколо Шевченківської премії.

Правозахисниця з Індії Мрідула Гош в Україні понад 20 років. Мову опанувала самотужки: граматику за самовчителем, лексику - з віршів. Переклала на бенгалі твори 45 українських поетів і видала в Індії антологію. Говорить, що дуже легко їй дається поезія Лесі Українки, а "І мертвим, і живим" Шевченка "пручається".

Заступник голови Національної телекомпанії Валід Арфуш приїхав в Україну з Лівану 20 років тому. Його кабінет із секретаркою - на 10-му поверсі телевізійної багатоповерхівки. Розмовляє російською зі східним акцентом, часто відриваючись на телефонні дзвінки. Уже прочитав українською улюбленого "Маленького принца" Антуана де Сент-Екзюпері. Заговорити по-нашому обіцяє до Євро-2012.

×