Пам'ятаю Валентину блакитноокою студенткою з довгою каштановою косою. Вчилася на курсі на рік старшому за мене. Вона робила університетську газету.
Для нас, першокурсників, це була вершина журналістської кар'єри. Уява домальовувала, яких професійних висот сягне ця красуня,
коли має такий хист. Українська редакція СNN точно чекає її за кілька років, думалося мені.
Недавно привела сина на заняття в розвивальний клуб. Зустріла там і Валентину з двома дітьми. Чоловік-програміст подарував їй крутенний електрокар. Ним вона возить дітей до школи й на гуртки.
– Раніше працювала прессекретарем у голови Верховного суду. 10 років тому звільнилася. Але вдома роботі кінця-краю немає. За дітьми треба дивитися, поприбирати, потурбуватися про хворого вітчима. Поїхати на дачу. Навіть до перукаря нема коли сходити, – каже Валентина.
Має чотирьох дітей. Вагітна вп'яте. Жаліється, що отримала від родички дозу неприхованого негативу.
– Сказала: "Куди ти їх рожаєш? Ти що не знаєш, що в таких випадках треба робити?" – переказує почуте. – Подвійна мораль дивує: аборт першої дитини – це вбивство, а позбутися п'ятої можна – бо це вже забагато для сучасних стандартів. Довго приховувала вагітність, бо люди ставляться до багатодітних, як до нужденних чи неблагополучних.
– Бути дружиною та матір'ю п'ятьох дітей – це крутіше за СNN і Верховний суд, – кажу Валентині.
Комментарии