Можливо, приїжджі й не знають, що в київських домівках російська поширена явно не настільки, як це чути на вулицях. На столичних вулицях, здебільшого, її тільки й чути. Але це не дивно. Виховання тут - надважливе, а воно відбувається не тільки в сім'ї. Безперечно, діти схильні розмовляти батьківською мовою, однак багато залежить і від шкільного виховання. І не потрібно, як у Росії, запроваджувати уроки патріотичного виховання, набагато дієвіше виховувати постійним гарним прикладом.
Розпочався вересень - час знань. А які знання отримують діти вже з першого дзвоника? Випускники водинадцяте почують вірші про школу, вчителів - з переписаних з року в рік сценаріїв. Першачки переслухають російську та американську попсу, вічну пісню "Учат в школе". Добре, що серед цього всього ще пробивається державний гімн і запорізький марш.
Шкільні вчителі не знають елементарного - що під державний гімн треба стояти струнко, показуючи приклад своїм учням, а не копирсатися серед паперів.
Вкотре на урочистостях різатиме вухо слово "незалежної" України. Ну, ясно, що незалежної, які ж цьому альтернативи? Присвячували би карще перший урок чомусь справді повчальному. Пояснили б, чому козацький марш так само важливий, як і "Ще не вмерла".
Але в школах все просто і без змін: лінь бере своє. Справа навіть не в замалій фантазії, а в небажанні створювати щось нове. Можна ж перекласти навіть ті загальновідомі пісні про школу. Зрештою, давно є українською мовою пісня "Вчать у школі", а головне - багато інших, якісних віршів тієї ж тематики у класиків української літератури. Але що там мріяти, коли забувається й елементарне - що при звучанні державного гімну треба стояти струнко, показуючи приклад своїм учням, а не копирсатися серед паперів із поздоровленнями від усіляких осіб із райдерж…
Та й розмовляти з учнями було б непогано українською мовою - у педвузах, мабуть, такого не навчали. Тому про такі пафосні поняття як "приклад для учнів", "взірець для наслідування" не будемо.
Але винятки, на щастя, є завжди. Потрібно лише, щоб ці виняткові одиниці вміли знаходити свої нулі - а то вже гурт, а значить - поступовий результат.
Комментарии
17