Можливо, приїжджі й не знають, що в київських домівках російська поширена явно не настільки, як це чути на вулицях. На столичних вулицях, здебільшого, її тільки й чути. Але це не дивно. Виховання тут - надважливе, а воно відбувається не тільки в сім'ї. Безперечно, діти схильні розмовляти батьківською мовою, однак багато залежить і від шкільного виховання. І не потрібно, як у Росії, запроваджувати уроки патріотичного виховання, набагато дієвіше виховувати постійним гарним прикладом.
Розпочався вересень - час знань. А які знання отримують діти вже з першого дзвоника? Випускники водинадцяте почують вірші про школу, вчителів - з переписаних з року в рік сценаріїв. Першачки переслухають російську та американську попсу, вічну пісню "Учат в школе". Добре, що серед цього всього ще пробивається державний гімн і запорізький марш.
Шкільні вчителі не знають елементарного - що під державний гімн треба стояти струнко, показуючи приклад своїм учням, а не копирсатися серед паперів.
Вкотре на урочистостях різатиме вухо слово "незалежної" України. Ну, ясно, що незалежної, які ж цьому альтернативи? Присвячували би карще перший урок чомусь справді повчальному. Пояснили б, чому козацький марш так само важливий, як і "Ще не вмерла".
Але в школах все просто і без змін: лінь бере своє. Справа навіть не в замалій фантазії, а в небажанні створювати щось нове. Можна ж перекласти навіть ті загальновідомі пісні про школу. Зрештою, давно є українською мовою пісня "Вчать у школі", а головне - багато інших, якісних віршів тієї ж тематики у класиків української літератури. Але що там мріяти, коли забувається й елементарне - що при звучанні державного гімну треба стояти струнко, показуючи приклад своїм учням, а не копирсатися серед паперів із поздоровленнями від усіляких осіб із райдерж…
Та й розмовляти з учнями було б непогано українською мовою - у педвузах, мабуть, такого не навчали. Тому про такі пафосні поняття як "приклад для учнів", "взірець для наслідування" не будемо.
Але винятки, на щастя, є завжди. Потрібно лише, щоб ці виняткові одиниці вміли знаходити свої нулі - а то вже гурт, а значить - поступовий результат.
2 
1
Комментарии
17В усіх домівках Києва останнім часом спілкуються мовою суахілі, а в школі - суахалі! А далі вже - як вийде!
А хто у вчителі йде? Ті що трійки вчились. Зробіть нормальну зарплату і умови і вчителями будуть освічені порядні люди.
Кто на тройки учился ничему и не научит детей, и учителем работать долго не сможет. Так что не надо рассказывать нам тут!
Ті, що на трійки вчилися, якраз у вчителі не йдуть. Туди йдуть фанати своєї справи, які незважаючи на мізерну платню ще продовжують вчити ваших дітей. Залишаються працювати жіночки, яким за 40-50 та старенькі бабусі, які працюють-тягнуться, бо на "українську" пенсію не прожити. Може, скажете їм у менеджери у такому віці податися. Може ще візьмуть.
ага, фанатики. которые только и кричат, сдай-сдай-сдай. и отношение к ребенку выстраивают по одежке, а не по уму, потому что знают что на праздники им обломиться что-то.
плавали, знаем.
за другие профессии тоже доплачивать надо, а то нашлись мне, учителя несчастные. кому доплачивать и увеличивать зарплату и надо, так это няням в детских садах, и воспитателя. так как они вкладывают в детей обльше всего. (сама не воспитатетль, пишу сразу)
У випадку України - нам потрібні вихователі вихователів (педагогів). Тобто, вчителів треба навчати, як вони мусять себе поводити з дітьми, що повинне бути обов'язкове - не кидати сміття під ноги, а також мити руки, чистити зуби (от ці дві процедури прищепили в центр. Африці і на 90% зменшилась кількість інфекційних захворювань у дітей). Далі - поважати своїх однокласників, привітне ставлення до оточуючих. А у нас це є? Ні і ще раз ні!! В основному по Києву у нас - це здирництво; як більше здерти з батьків дитини. Знаю випадки. Наприклад, хлопець у віці 12 років вже напів-бандит переїхав за кордон вчитися (від матері-українки до батька-грека) і за пів-року геть змінювалися, бо оточення спокійне і врівноважене, порядне і чесне.
Є такий предмет ЕТИКА. Але його викладають формально! Вчителі не виконують те, що там прописано. А чому поважали Ушинського, Макаренка (всі його твори переклали в колишній Демокр. Німецьк. Респ., а в СРСР не всі навіть надрукували - наприклад, його дослідження системи йоги), Сухомлинського (його систему широко використвовують в японських школах)? Тому, що у них слова і справи йшли разом. Як навчають в Західній Європі, США, Канаді, Сінґапурі? В першому класі - це правила поведінки дитини в суспільстві. Там діти врівноважені, спокійні і в школи ходять не буянити, а таки навчатися. Головне в системі педагогіки - це виховання.
а чого це батьки не хочуть самі своїх дітей виховувати?ви що дітей вчителям народжували чи собі?
Зараз прилізуть сюди кацапські тролі і почнуть вити одно й те саме, кієв русскоязичний горaд. Так їм хочеться. Не може кацап змиритися з ти що українці повертаються до рідної мови! Особливо кияни!
Виховання - це наслідування, приклад. Тому багато важать поступки, поведінка дорослих та їх переконання. Школа буде 11-12 років виховувати все і вся, а батько одним-двома словами може звести нанівець всі педагогічні зусилля школи. Сімя закладає основи свідомого громадянина.
І наведу один приклад. Розмовляю зі знайомим. Дочка, 5-6 років смикає мене за руку. Я нахиляюся до неї і вона з серйозним виразом зауважує мені - ти вжив у розмові російське слово.
Обовязок батьків (а не школи) підготовити дитину до життя, виховати свідому особитість.
Когда дочурка подрастет, думаю, что "зауваженнями" вы уже не отделаетесь. Так что держитесь.
педагогіка вже в минулому. В школах лише навчають, але зовсім не виховують. Гляньте на дегенеративного міністра освіти Діму Табачніка. Хіба воно здатне зрозуміти необхідність виховання (як себе поводити на вулиці, як стояти в черзі, як розмовляти з незнайомими, що таке батьківщина, сім'я і т.д.)
Серости всегда не любят умных и неординарных людей. Они просто комплексуют перед ними, чувствуя свою ничтожность. Табачник ни в коей мере не виноват, что вы необразованны, серы и что ваша жизнь не сложилась. Вините в этом себя, а не порядочного и умного человека. Всех вам благ.
Да уж конечно, малообразованный хам Вовкун был лучше!
Чому в Україні погані лікарі і практично в занепаді медицина - просто в УССР у 70-х до мед.інституту приймали виключно по блату. Чому в Україні немає дипломатів - просто на міжнародні відносини приймали по блату, а також спец.контингент. Чому в Україні немає гарних і чесних вчителів - просто у 70-х у пед.вузи йшли трієчники,бо не було конкурсу. Престижність професії вчителя була дуже низькою, так само як і зараз. Тому в школі не вчать дітей, а імітують цей процес, так само як лікарі не лікують, а українські дипломати часто виступають в ролі колабораціоністів. Колоніальне минуле ще довго буде нас тримати за горло, бо воно в значній мірі є частиною нашого сьогодення.
Когда недалекие и малообразованные люди что- комментируют, то становится просто скучно. К сведению Отож, в 70-е годы был очень высокий конкурс на педспециальности: 10 человек на место. Поэтому не стоит сотрясать воздух и давать неверную информацию.
Может хватит выть насчет "колоніального минулого"? Союза уже 20 лет как нет, целое поколение вырасти успело. Кстати, советская образовательная система была одной из лучших в мире, самостийная ей даже в подметки не годится.