Без політичних ідей лідера польської опозиції 60-70-х років Яцека Куроня не було б "Солідарності" Леха Валенси. Проте фундаментальні ідеї відомого опозиціонера дуже швидко знайшли своє місце в архіві. Впродовж всієї польської трансформації вони видавались непрактичними та неактуальними.
Як не дивно, сам Куронь завжди залишався улюбленим та шанованим політиком Польщі.
Цього року весь світ вшановує 10-ту річницю його смерті та відзначає 25-річчя польської трансформації.
Відомо, що Куронь народився і виріс у Львові серед українців, поляків і євреїв. Він є ключовою постаттю польсько-єврейського примирення. Також один із основоположників Східної політики Польщі, згідно з якою "не буде незалежної та сильної Польщі без незалежної та сильної України".
Досвід польської трансформації сьогодні мобілізує українців, посилює їхні демократичні устремління, жагу до свободи.
Куронь завжди вважав, що краще бути наївним, аніж цинічним. І цьому можна повчитись як українцям, так і полякам. Визнання певних політичних реалій не означає відмову від амбіцій змінити цей світ.
Політична доктрина Куроня надзвичайно актуальна. На тлі сучасного світу саме Куронь поруч з Вацлавом Гавелом є основними теоретиками громадського руху. Такі масові явища як Indignados чи Occupy Wall Street мали лише соціальний характер. Вони не перетворилися на громадський рух. Чому? Усі, хто замислюється над цим питанням, можуть почерпнути інформацію в роботах Куроня. Він аналізує соціальні відносини серед бойскаутів, спецназівців, демократичну опозицію та рух "Солідарність".
Відповідь криється в його знаменитому гаслі: "Замість того, аби спалювання комітети, треба створити свої власні". Сьогодні знову "палії" соціальних інституцій не здатні створювати свої аналоги. Тому й програють. Криза є результатом ослаблення довіри між громадянами. Соціологи називають це зниженням суспільного капіталу.
В повсякденному житті перемогу можна здобути лише разом. Вацлав Гавел (нарис "Сила безсилих") вірив, що за одиночний протест людина платить дуже високу ціну. Звісно, вона може не бунтувати. Тоді матиме душевний спокій. Але якщо індивід приєднався до суспільного руху, то автоматично виграє набагато більше. Для цього, однак, потрібна справжня громадянська солідарність. Тоді є результат.
Довіра народжується між живими людьми, а не в натовпі, не у віртуальному просторі чи між політичними партіями. Вона будується протягом тривалого часу і виникає тільки у спільних справах. Куронь як і Гавел були хорошими теоретиками "суспільної довіри" і ефективними її практиками.
Ще один меседж майбутнім поколінням від Яцека Куроня - нова якість освіти. Він просуває ідею "освітньої революції". Людей потрібно вчити спільно мислити і діяти. В європейських школах та університетах цього не вчать. Критично бракує міжособистісного контакту, нестандартного підходу, експресивності. Люди навчаються і живуть стандартизовано. Їх вчать виконувати свої функції, а заодно - позбавляють здатності критично мислити. І знову на повістці дня - самоорганізація суспільних груп. Ще одна велика мрія Куроня - навчити мислити разом. Навіть якщо його ідея і звучить дещо утопічно, проте вона показує напрямок, яким варто рухатись.
1 
1
Комментарии