Підвищення ціни на газ для населення - це з одного боку логічний крок, викликаний вкрай незадовільним станом компанії НАК "Нафтогаз". Всі її борги покривалися з державного бюджету, чим заганяли в борг всю країну. До того ж уряд поспішив підняти тарифи, бо це принципово для підписання угоди про відновлення кредитування МВФ.
З іншого боку - хотіли, як краще, а вийшло, як завжди. Половину зробили, і досить. Першим кроком мали б скоротити неефективні видатки. Потім підвищити ціну на газ для споживача. Кроком третім мало би бути — перестати красти. Але в "Нафтогазі" корупція — досі типове явище. Вишки Бойка за подвійну ціну — не вийняток. Там кожна закупка проводиться за подібною схемою. Ситуація з балансом видобутку газу і його реального споживання теж мутна. Там немало тіньових схем, і "блакитне паливо" крадеться мільярдами кубів. Такі ж системи є у його транспортуванні. Зловживання непоодинокі й у системі приватних облгазів. Вони на 70% сконцентровані в руках дуже відомого олігарха, який нині очікує своєї долі за межами країни.
Непрозорі схеми роблять ціну на газ, яка доходить до споживачів, непрозорою, завищеною.
Уряду необхідно терміново організувати комплекс заходів, щоб відкрити для споживача принципи формування ціни на газ. Якщо цього не зроблять — буде соціальний вибух.
Національна комісія з питань енергетики мовчки підписує доленосні, вирішальні для країни рішення. Без дискусій із споживачем, експертами, економістами, представниками теплокомуненерго, представниками місцевого самоврядування. Там мали відповісти на питання: скільки ми реально споживаємо газу, скільки він коштує, скільки його видобувають. Куди він іде: чи весь на українське споживання чи й на реекспорт. Чи є справедливий поділ на три категорії: при споживанні до 2,5 тис. куб. м у рік, до 6 тис. куб м у рік, понад 6 тис. куб. м у рік.
Від підвищення цін на газ постраждають власники індивідуальних котлів. Вони багато газу напалюють. Такі можуть переходити на електроенергію, вночі догрівати помешкання комбіновано. Для селян вихід - переходити на біопаливо. Це якщо людина заможна, а якщо там бабуся з дідусем — то це буде важко. Для малозабезпечених сімей уряд придумав збільшити кількість субсидій.
Проте державна підтримка населення досі суперечлива. Їх би теж слід було переглянути. Найвищі чиновники: президент, прем'єр-міністр та міністри досі мають пільги на опалення своїх помешкань та державних дач. Три роки тому на утримання конча-заспівського бомонду з держбюджету виділяли близько 60 млн грн в рік. Було б справедливо, якби їх помешкання продали за ринковою ціною, і відмінили пільги. Для цього треба вносити зміни до закону про бюджет. Закон має бути один для всіх.
4 
1
Комментарии
1