У наступні три тижні мешканців столичних Нивок та Святошина щодня розважатимуть звуки військових маршів, вигуки "Ура" із сотень молодих глоток та інші звуки, які супроводжуватимуть репетиції військового параду на День Незалежності. Репетиції проходять на злітній смузі авіаційного заводу "Антонов". Тій самій, з якої колись чи не щодня злітали новенькі літаки, порушуючи своїм ревінням спокій навколишніх житлових масивів. Тепер півторакілометрове бетонне полотно цілий рік стоїть порожнє і оживає лише за місяць до параду 24 серпня.
Видається щонайменше дивним, що у той час, коли триває невизнана нашою владою війна у Донбасі, коли військкомати безуспішно намагаються упіймати тих, хто уникає оголошеної без війни мобілізації, коли у новинах по десять разів на день повідомляють про нестачу для армії практично усього, кілька тисяч військових майже місяць займатимуться дурницями – тренуючи урочистий прохід по Хрещатику. У нас що, так багато зайвих вояків? Чи нашим із такими труднощами зібраним до війська хлопцям більше немає чим зайнятися?
Може хто не знає, але практика урочистих військових парадів нині залишилась лише у державах з тоталітарними режимами та у країнах "третього світу". У цивілізованих європейських країнах й у США стройовою підготовкою займаються виключно професіонали – роти почесного караулу із кількох сотень вояків. Усі інші військові зайняті бойовою підготовкою. Нікому у США не прийде у голову божевільна думка замінити бойові тренування професійних військових тренуваннями у "шагістиці".
У нас приходить. Ні, я не проти параду на День Незалежності. Нехай у цей день Хрещатиком пройдуть українські вояки, які повернулись із фронту, нехай промарширують добровольці, нехай покаже себе нова українська поліція. Нехай вони просто пройдуть перед нами - без усіляких репетицій. Просто покажуть, що вони є, що вони готові захищати наші кордони від агресора та правопорядок - від злочинців. Нам не треба від них чіткого рівняння у шеренгах чи особливого стройового кроку. Вони не на те вчилися і не цим займаються. Для чіткого кроку у нас теж є рота почесного караулу, яка згідно протоколу зустрічає високих іноземних гостей.
То хто нині марширує на місці, де колись злітали нові українські літаки? Від чого відірвали на місяць цих солдатів та офіцерів заради нікому не потрібної забави? А може їм немає чим займатися? Тоді слід публічно це оголосити. Бажано поближче до Луганська, Донецька та Маріуполя. Нехай усі знають, чим займається нині українська армія.
3 
1
Комментарии
4