В український інформаційний простір вкидається нині багато брехливих тез стосовно Угоди про асоціацію з ЄС та євроінтеграції загалом. І найближчі кілька місяців це посилюватиметься: Росія та її тутешні агенти працюють активно.
На жаль, часом цілком успішно. Гарний приклад - так зване "питання геїв". Одностатеві шлюби подають як невід'ємну частину процесу асоціації, спекулюючи на відомому несприйнятті цього в українському суспільстві. "Европейский выбор Украины: через однополые отношения?" - назва презентованої минулого тижня "регіоналом" Вадимом Колесниченком говорить сама за себе.
"Що більша брехня, то швидше в неї вірять", - вчив Геббельс. Тут саме той випадок. Спочатку до вимог Євросоюзу, які Україна має виконати для підписання Угоди про асоціацію, приписують так званий "антидискримінаційний закон". Він містить, серед іншого, заборону на трудову дискримінацію за ознакою сексуальної орієнтації. Насправді жодного стосунку до укладення угоди закон не має - ухвалення його потрібне для отримання від ЄС безвізового режиму.
Прив'язавши антидискримінаційний закон до асоціації з ЄС, його водночас активно демонізують. При тому, що ніякої революції він не несе. Україна вже має антидискримінаційні зобов'язання щодо сексуальних меншин в різних сферах в рамках низки міжнародних договорів. Найцікавіше, що понад два роки чинною є двостороння угода з Іспанією щодо врегулювання та упорядкування трудових міграційних потоків. Вона містить норму про заборону трудової дискримінації за ознакою сексуальної орієнтації - точно таку, проти якої нині вчинено вселенський галас.
Далі – майстерно скандалізований закон використовують як катапульту для запуску на інформаційну орбіту теми сексуальних меншин в Євросоюзі загалом. Таким чином здійснюється тріумфальний вихід на улюблене нині медведчуківцями, комуністами та колесниченками питання. Суспільству на тарілочці підносять тезу - підписання Угоди про асоціацію з ЄС або ж євроінтеграція загалом означатиме легалізацію одностатевих шлюбів.
І нічого, що Євросоюз як організація не має жодного стосунку до законодавчого закріплення його державами-членами таких шлюбів чи партнерств. Це суверенна справа кожної країни. Як, наприклад, система освіти, медицини чи пенсійного забезпечення. Якщо суспільство в тій чи іншій країні толерує законодавче визнання одностатевих шлюбів - тоді це стає реальністю. На сьогодні їх узаконено в семи з 28 держав-членів ЄС.
Отож асоціація з Євросоюзом не може мати бодай теоретичного стосунку до питання легалізації одностатевих шлюбів. Це варто було би розуміти і нібито цілком притомним прихильникам європейського шляху України, які ведуться на брехню і спекуляції й бездумно долучаються до нав'язаної їм дискусії. Не підозрюючи, що сперечаються про проблему, якої насправді немає.
Комментарии
25