Виконувач обов'язків президента України Олександр Турчинов раніше заявляв, що влада може піти на проведення всеукраїнського референдума для врегулювання кризи в країні. Водночас, сепаратисти на сході України нібито готують проведення власного регіонального референдума про статус Донецької області.
Чи можна подолати кризу в Україні через референдум? Який він має бути?
- У найближчий час референдум в Україні провести неможливо. Бо, по-перше, потрібно виписати процедуру проведення місцевих референдумів, прийняти закони. Якщо у законі про місцеві референдуми буде положення щодо самовизначення регіонів, то для цього потрібна відповідна підготовка громадської думки. Мало винести певні питання на референдум. Потрібно, щоб люди голосували за права своїх регіонів осмислено, а не під тиском часу й нестабільності. Адже суспільна думка виникає тоді, коли між людьми в цьому суспільстві відбувається дискусія щодо того чи іншого визначення самовизначення регіонів. Без цього суспільної думки немає. Це класичне положення політичної філософії.
Щоб підготувати і провести референдум потрібен час. Його в України немає. Україна потребує стабільності та миру. Тому спочатку потрібно, вирішити питання децентралізації влади, розширення прав регіонів, їх особливого статусу, можливих фінансових повноважень регіонів на рівні представництва політичних еліт. Це треба робити у парламенті, приймаючі відповідні закони, меморандуми, конституційний договір. Так парламент міг би унормувати на рівні тимчасового Основного закону ті чи інші права регіонів України.
Вже після підписання цього конституційного договору має працювати конституційна комісія. Через півроку можуть відбутися місцеві референдуми та прийнята нова Конституція. Тоді може вібутися й загальнонаціональний референдум, який би легалізував ті чи інші положення нової Конституції.
Такий прецедент в Україні вже був. У 1995 році був прийнятий договір про владу - тимчасовий конституційний договір. Він поклав початок всеохоплюючому конституційному процесу, який закінчився через рік прийняттям нової Конституції. Така дорожня карта могла би бути виходом із сьогоднішньої ситуації. Бо всі інші виходи радикалізують ситуацію, - кожен по-своєму.
Проведення якогось референдума, грубо кажучи, через тиждень - це абсурд. Так не робиться. Хоча й затягувати процес децентралізації влади, створення нової децентралізованої держави із розширеними правами регіонів, теж не можна. Потрібно шукати компромісне рішення, оптимальні шляхи і діяти в напрямку зняття кризової напруги. Це дасть можливість врегулювати проблеми не тільки на сході України, а й вцілому післяреволюційну дійсність в державі.
Не можна гаяти час. До травневих свят варто було б вирішити ці питання. Наступний тиждень в цьому сенсі має бути імперативно-продуктивним. Якщо не встигнемо цього зробити, - далі прокльовується дата 11 травня, коли сепаратистські озброєні групи мають наміри провести якийсь місцевий референдум щодо самовизначення Донецької області.
Якщо ж ми зможемо вирішити питання через конституційний договір, навіть не будуть потрібні жодні місцеві референдуми. Місцеві референдуми мають стосуватися проблем місцевої влади - муніципального розвитку і самоуправління. Як це робиться у світі. У Швейцарії проводиться багато місцевих референдумів, але вони не стосуються загальнодержавних питань, тим паче питань державного устрою.
Референдум щодо федералізації країни може тільки ускладнити мирне раціональне вирішення кризи регіональної структури нашої державності. Тому краще шукати вирішення проблеми у конституційній асамблеї, де спільно можуть працювати політики і прості громадяни. І таким чином виробляти компроміс не тільки в плані компромісу між регіонами і центром, а й компромісу політичного мислення, експертної думки і громадянського погляду на ситуацію як в регіонах, так і в Україні в цілому.
1 
1
Комментарии
2