Українцям і полякам треба повернутися на істинну дорогу взаємного прощення і примирення

Таку думку висловив член делегації до Польщі громадського комітету "Примирення між народами" Іван Васюник в Історичній правді.

"Разом з тим ми хотіли донести до політичних очільників та громади дружньої Польщі стурбованість у зв'язку з розглядом у Сенаті тоді ще проекту заяви, що містить однобічні, політизовані й необґрунтовані з точки зору міжнародного права оцінки волинських подій. Ми доклали всіх зусиль, щоб переконати польських партнерів не сходити зі шляху взаємного прощення і примирення, десятиліттями протореного Главами церков та реалізованого на найвищому міждержавному рівні у 2003 році", - наголосив він.

"Польський Сенат усе ж ухвалив рішення, хоча, як кажуть, із "м'якшими" оцінками. Не схильний фаталізувати ситуацію, а тим більше її політизувати і комусь докоряти, важливіше саме в ці дні сумних роковин спокійно розібратися: чому це сталося?, - поцікавився він. - На мою думку, рішення Сенату з'явилось у результаті негласної згоди польської еліти, внаслідок якої більшість піддалася позиції "агресивної меншості". Це відчувалося в останні місяці як у формі прямих посилів польських політиків: "Ми вам — європейську перспективу, ви нам — нашу оцінку минулого", так і у мовчанні незгідних".

За його словами, це стало можливим "за мовчазної згоди теперішньої української влади і провалу української дипломатії".

"Простягнута рука української громадськості зависла в повітрі, громадський комітет не знайшов зацікавленого партнера з польської сторони. Моя позиція може здатися комусь ідеалістичною, але спільний потужний громадський голос міг зупинити ухвалення цих рішень (ще за день-два до розгляду більшість політиків прогнозувала одностайну підтримку набагато різкіших оцінок, рішення ж прийняте невеликою більшістю: 55 зі 100)", - додав Васюник.

Також, він наголосив, що українській і польській громадськості потрібно саме зараз "подвоювати і потроювати свої зусилля, щоб повернутися на істинну дорогу взаємного прощення і примирення".

"Маємо розуміти, що це справді непростий шлях. Проте мусимо остерігатися знецінення високих слів і символів, а отже — і самого процесу прощення і примирення. Правда односторонньою бути не може. Не може бути одне зло більшим, а інше — "відплатне" — меншим. Не можна умиротворяти умиротворених, а потурати агресивним. Не можуть бути ті, що вбивали з однієї сторони, — бандитами, а з іншої, які так само знищували людей, — героями", - підкреслив він.

"Бог милує Україну, Польщу, Європу від нових кривавих війн та потрясінь. Але війна нині йде в людських душах. Між добром і злом, між правдою і кривдою, між ненавистю і прощенням. Ми усі потребуємо взаєморозуміння та любові, здатних пом'якшити наші серця та пройти істинну дорогу прощення і примирення", - резюмував експерт.