– Чула, у Чарнецьких зі сходової клітки вночі ровер вкрали? – у суботу зранку сусід Іван Миколайович голосно запитує. Я на балконі вивішую випране. – Певно, хтось зі своїх. Бо два старі на першому поверсі не чіпали. А пішли вище, за новим, – підвищує голос, щоб чули чоловіки, які за столиком під яблунею п'ють пиво.
Ой, як шкода. Семикласниці Іринці батьки недавно купили велосипед. Білий, з рожевими смугами. Тільки канікули почалися – цілими днями на ньому каталася.
– Скажу, щоб у міліцію дзвонили, – кидаю миску з мокрим одягом на підлогу. – Може, по гарячих слідах знайдуть.
– Та то без толку! Там же в міліції – всі дальтоніки, – махає рукою Іван Миколайович. – Я вчора жінку на базар віз. На зелене рушив, а воно вже махає паличкою. Мол, ще жовте блимало. Я злості набрав: "Чи тобі повилазило? Я, старий, добре бачу, а ти молодий – і вже дальтонік". Тут по ночах шпана всяка лазить, винюхують, що не так лежить. Два тижні тому Андрію з машини колеса познімали, під самими вікнами стояла! А Василю з третього поверху квартиру почистили. І то все в одному нашому будинку. А що далі робиться? Засліпило їм?
– Та вони вдають, що не бачать, – приєднується сусідка Галина. Взимку з її квартири винесли всі золоті прикраси. – Крадії до мене з городу, через задній балкон, залізли. Міліціонери там навіть не дивилися, хоча на снігу сліди були.
Згадала, як вісім років тому в нас зі сходової клітки вкрали дитячий візок. Блакитний, з яскравими червоними квітами. Шкода було до сліз. Подзвонила "02". Молодий лейтенант навіть не поцікавився, якого він кольору.
Чарнецькі таки викликали міліціонерів. Кілька хвилин спілкувалися з ними вдома. Ми з сусідами чекали, що й нас опитають. Зібралися біля під'їзду. Однак ті сіли в машину й поїхали.
Іринці батьки купили новий велосипед. Теж білий, тільки без рожевих смуг.
1 
1
Комментарии