Майже половина українців вважають себе везучими, але тільки 18 відсотків вигравали в лотереях та акціях. Такі дані опитування компанії Research & Branding Group. Найчастіше щастить жителям центральної України - 44 відсотки, рідше мешканцям Заходу - 36. Вiрять в удачу й везiння 61 відсоток опитаних, не вірять - 32. А кожен десятий українець вважає: йому ще нiколи не таланило. Усього опитали 2076 осiб по всій країні.
Ми запитали у читачів: у чому вам найбільше пощастило?
Два роки тому на Одеській трасі біля повороту на Голованівськ наїхав на якусь металеву штуку й потрапив у аварію. Гнав зі швидкістю 200 кілометрів, бо не встигав на весілля до друга. Машина Chrysler Crossfire перекинулась через капот на багажник. Пролетів близько 200 метрів. Обійшовся зламаним мізинцем і невеликим шрамом на маківці. Хоча машина була подібна на зім'ятий фантик від цукерки.
Сергій ЛАБАРТКАВА, 28 років, логіст, Одеса
Якось під час урагану мене мало не здуло з найвищої точки однієї з гір у Криму. Пролетів метра зо 2 й зачепився за корінь дерева. А рік тому тополя мало не вбила - впала за крок від мене. Зазвичай ходжу швидко, ні на що не реагую. А тут задзвонив телефон і я зупинився, щоб витягти його із сумки.
Ігор ДІДУХ, 26 років, тренер-консультант із розвитку персоналу, Київ
Уперше пощастило 1994 року, коли вступив до Харківської академії залізничного транспорту. Тоді четверо абітурієнтів на одне місце претендували. Удруге - коли за розподілом потрапив на підприємство в рідному місті.
Михайло ПОПОВ, 36 років, монтер колій, Донецьк
Якось запізнилася на автобус. Довелося викликати таксі, бо мала важливу зустріч. А той автобус потрапив у аварію.
Оксана ГОЛУБ, 38 років, домогосподарка, Дніпропетровськ
Тиждень відпочивали з другом за 3 тисячі гривень у Грузії. Поїхати вирішили раптово, коли пили пиво. Зайшли в авіакасу, а на наступний день залишилися якраз два останніх квитки. Прилетіли туди й у першому ж хостелі виявилися два вільних місця. Зустріли там туристів із Харкова й безкоштовно об'їхали з ними автобусом усю країну.
Сергій ОНУФРІЄВ, 29 років, заступник декана Інституту економіки та інформаційних технологій, Запоріжжя
Найбільше повезло, коли дружина вигнала мене з хати, змінила замки на дверях і сказала більше не з'являтися. Я, дурний, ходив, набридав, вибачався. А як заспокоївся, то в мене почалося справжнє життя - без істерик і скандалів.
Микола БАКАЙ, 47 років, слюсар, Львів
Поталанило з роботою. Зараз працюю персональним гідом у штаті зустрічаючого туроператора. Сиджу в готелі весь день, харчуюся безкоштовно. Пропоную туристам різноманітні екскурсії. Начальство хотіло побачити, чи зможе працювати на цій посаді людина, яка в компанії два місяці. Таких, як я, було 40, а вибрали мене. Раніше був звичайним трансферним гідом. Зустрічав у аеропорту туристів і розвозив їх по готелях. Мав ненормований робочий день і втричі меншу зарплату.
Богдан ДОВБНЯ, 20 років, гід, Запоріжжя
Пощастило, коли старший на два роки брат вступив замість мене до київського університету на викладача англійської. Ми дуже схожі, викладачі підміни не помітили. Учився я на "відмінно", тепер у тому ж університеті викладаю.
Андрій КЛИМЕНЧЕНКО, 29 років, викладач, Київ
Виграв у лотереї 8 мільйонів гривень. Перед цим бачив сни, які віщують прибуток. Тому й купив білет. Розіграш був 12.12.2010. Якщо ці цифри додати, вийде 9. За нумерологією це означає удачу. Виграшний квиток був під номером 414. У нас номер дачі такий. Я був останній, чий виграш по закону ще не оподатковувався.
Юрій, 44 роки, підприємець, Одеса
Вдало вийшла заміж. Із братом і сестрою жили в хаті-мазанці в селі на Харківщині. Батько - алкоголік, безробітний, мама працювала дояркою в колгоспі. На трьох дітей грошей ніколи не вистачало. Приїхала в Полтаву вчитись у бурсі на повара. Познайомилася з Ігорем. У нього батько - директор невеликого підприємства. Зустрічалися вісім місяців. Маємо дві машини, приватний двоповерховий будинок за містом. Два роки тому народила доньку.
Лариса ХИЖНЯК, 28 років, домогосподарка, Полтава
Постійно виграю поїздки за кордон. У Єгипет їздила після того, як мене спіймали посеред вулиці журналісти ICTV. Треба було швидко зібратися й приїхати в аеропорт "Бориспіль". У Франції побувала після розіграшу на радіо. В Домінікану злітала по путівці від компанії Gillette.
Марина САМОЙЛЕНКО, 30 років, перекладач, Київ
3 
1
Комментарии