Моєму знайомому Станіславу днями перерахували 150 доларів. Він – студент одного з київських університетів. Додав кілька сотень гривень із власних заощаджень і замовив у Штатах iPhone передостанньої моделі.
– Тепер відстежую через інтернет, як моя посилка рухається в Україну, – хвалиться.
Позаторік Станіслав виклав в інтернет відео з котом. Зняв його біля станції метро "Шулявська". Кіт лежав перед входом до "Макдональдза". На людей не звертав жодної уваги. Хвилин зо 2 клієнти обходили його або просто переступали. Врешті-решт працівник ресторану прибрав тварину геть.
За два роки відео переглянули майже 500 людей, – розповідає Станіслав. – Я вже і забув про нього, як місяць тому отримав листа від якоїсь американської компанії. Запропонували продати права на ролик за 150 доларів. Погодився. Не знаю, що вони зробили, але тепер у мого запису – понад півмільйона переглядів.
"Яка захоплива історія, – коментує моя подруга, також студентка. – І з мораллю. Не варто опускати рук, якщо твоя праця одразу не дає результату. Мине рік-два, і на неї звернуть увагу".
"Фігня це все, – заперечує інший друг, на кілька років старший. – Головна мораль: треба знімати відео з котами. За це платять реальні гроші".
В дискусію не вступаю. Просто ходжу вулицями в пошуках котів. Ще не знайшов.
1 
1
Комментарии
5