Три на євро

Друзі привозили вам із Парижа брелок у формі Ейфелевої вежі? У мене донедавна таких було п'ять. А після того як сам побував у столиці Франції, побільшало вдвічі.

– Братішка! – півдесятка чорношкірих французів оточують біля входу в Лувр.

– Наташа! – шарпають за руку мою супутницю.

У кожного в руках – по в'язанці мініатюрних Ейфелевих веж. Пропонують купити три штуки за євро – ну прямо як "Гулівери" в наших електричках. Заледве пробираємося крізь цей натовп, аби сфотографуватися на тлі знаменитої луврської піраміди.

Рускій? Нє нада!

"Афрофранцузи" переслідують туристів по всьому місту. Окрім брелоків, за євро пропонують купити лазери та газети. Лазери ламаються наступного дня, а такі самі газети безкоштовно роздають у супермаркетах. На Монмартрі чорношкірий просить подати йому руку, після чого за мить нав'язує на неї "фєнєчку". За такий "подарунок" розрахунок стандартний – євро. Правда, коли чують українську, чомусь відвертаються.

– Рускій? Нє нада! – махають рукою.

Врешті не витримую й вирішую взяти брелоків-веж – не одні ж магнітики додому везти. Виторговую не три, а п'ять штук. У туристичному автобусі з'ясовую, що такі ж купили майже всі пасажири.

– Слабо торгувався, – сміється одна з них. – Мені за євро дали 12 брелоків, ще й газету на додачу.

×