Вічна пам'ять - тонке проміння, що пливе через всі часи: 5 стихов ко Дню Героев Небесной сотни

 

В Украине чествуют память Героев Небесной сотни. Во время самых жестких противостояний в феврале 2014-го погибли 98 участников Революции достоинства. Пострадали 622 человека.

Накануне Дня Героев Небесной сотни Gazeta.ua собрала пятерку стихов, написанных в 2014-м под влиянием событий на Майдане. Все произведения поэты повторно опубликовали на своих Facebook-страницах на этой неделе.

Екатерина Бабкина

Пам'яті Небесної Сотні

Коли помираєш, слід пам'ятати про

те, що, звісно, перемагає завжди добро,

але це не одразу помітно;

що дерева срібні і ріки солодкі хоч десь та є,

і що тільки те, що ти віддав, назавжди твоє,

навіть якщо це – усе в тобі світло;

що любити не боляче і не страшно навіть тоді,

коли від любові тебе охоплює страх і біль,

що його і не побороти.

І у жодному разі не слід уявляти, як

будуть після тебе інші жити чи помирати, так

і не взнавши, хто ти.

Тож коли, очікувано чи ні, настає та мить

в місті, де очевидно забагато всього горить,

у країні, котра забагато від тебе хоче –

краще швидко перелічити імена дорогих і тих,

хто з любов'ї обережно йтиме тепер по шляхах твоїх,

і не закривати очі.

Вічна пам'ять – тонке проміння, що пливе через всі часи,

дорогоцінний дзвін у повітрі, голубі голоси,

відблиски золоті у чужих зіницях.

Коли помираєш – слід проспівати собі мерщій:

перетікає життя в життя як моря в дощі,

і тому воно не скінчиться.

ЧИТАЙТЕ ТАКЖЕ: Сыграл музыку над местами расстрелов Героев Небесной сотни

Юлия Мусаковская

ЗАЛІЗО

куля що була цвяхом

куля що була шилом

куля що була голкою

куля що була

ножицями кравецькими

куля що була зубом від борозни

куля що була ложкою

куля що була скобою

тою що з'єднувала ніжки й стільницю

куля що була не була

куля що була небула

з якої вдихаєш смерть

і видихаєш життя

любов журбу генетичну інформацію

групу крові імена друзів і родичів

цитати з книжок і пісень улюблених запахи

бузку жасмину поту попутників у метро

краєвиди впіймані поглядом

землю землю землю

пісок пісок пісок

попіл

цвяхи

голки

ножиці

зуби

скоби

все що в тобі й поза тобою

кулю що була

кулею

залізом

тепер залізо – це ти

ЧИТАЙТЕ ТАКЖЕ: Создали образовательный видеоролик о Революции достоинства

Галина Крук

носимося зі своїми мертвими

як діти

поскладали їх на майдані

обступили колом

на морозі, на снігу, розгублені

ніби ніхто з нас досі не знав,

що померти так просто

кожен все ще надіється,

що полежать і встануть

бо що казати їхнім мамам?

що казати їхнім дітям?

хто їм скаже про найгірше?

людина біжить назустріч кулі

із дерев'яним щитом

із гарячим серцем

із головою в лижному шоломі

повному крові

мамо, я в шапці, -

кричить у мертву трубку

мамо, у нього надто тонка шапка,

сичить куля

ЧИТАЙТЕ ТАКЖЕ: На выставке о Революции достоинства показали боеприпасы "Беркута"

Ия Кива

Этот гробик – твой, мальчик, твой, не бойся, ложись,

Зажимая в ладошке пулю по имени жизнь,

Мы не верили в смерть, видишь – крестики из фольги,

Слышишь – все колокольни сорвали себе языки?

Мы тебя не забудем, веришь ли, веришь ли, ве…

Вера кровью в землю стекает по шву в рукаве,

Комом в горле встают песнопенья, молитвы, псалмы

Посреди этой чертовой в хаки одетой зимы,

И февраль, доставая чернила, плачет навзрыд,

И свеча на столе, оплывая, горит и горит…

ЧИТАЙТЕ ТАКЖЕ: Укрпочта почтила подвиг Героев Небесной сотни

Василий Махно

Лютнева елегія

нині муза -- оця медсестра

із пораненням в шию

на майданівських зимних вітрах

на війні для якої пора

й наші крила пошили

і студент що убитий лежить

вже в небесній перині

музо нині мені підкажи

і потримай медичний зажим

в цій смертельній годині

у навиліт пробитих серцях

у розірваних шлунках й легенях

ну ось музо і ти вся в синцях

янгол смерті тримаючи цвях

переписує всіх убієнних

хто волоче поранених вбік

й сірником до запалу черкнув

бачу як ще продовжує бій

розриваючи плащ на собі

двохсотлітній Шевченко

ЧИТАЙТЕ ТАКЖЕ: Начался самый трагичный этап Революции достоинства

×