Ексклюзивы
пятница, 05 сентября 2014 13:00

Носорожія

У найвідомішій п'єсі засновника драми абсурду Ежена Йонеско діються нібито дивні речі: люди масово перетворюються на носорогів. Перетворюються по-різному. Хтось давно був носорогом у душі і лише чекав нагоди набути відповідного зовнішнього вигляду, хтось робить це з кар'єрних міркувань, хтось зі страху, а хтось – із холуйської відданості владі, хоч би якою та влада була. Одне слово, перечитуючи Йонескових "Носорогів", важко не уявляти собі Путіна, Лаврова і близько 90 відсотків усіляких чуркіних, якими заселена нинішня Росія. Тобто, якщо трохи подумати, то нічого дивного у п'єсі Йонеско не відбувається, а відбуваються, навпаки, цілком закономірні речі.

Кілька років тому на естонському, але російськомовному сайті я натрапив на дискусію між росіянкою Маріною та естонцем Маргусом. У тій дискусії росіянка Маріна докоряла естонцям за їхній "чванливый национализм". Аргументувала вона це так. Одного разу її московські друзі сіли за столик на літній терасі котрогось з естонських ресторанів. За сусіднім столиком сиділи естонці й розмовляли між собою естонською мовою. Тож москвичі цілком – на думку Маріни – резонно зробили їм зауваження, адже "невежливо в присутствии людей, не понимающих чужого языка, разговаривать на иностранном… Но эстонцы ответили, что они говорят на родном, а не иностранном языке… они поступили по-хамски и продолжали свои разговоры не по-русски. Моим друзьям пришлось покинуть это заведение, где по отношению к ним был проявлен чванливый национализм".

Сьогодні, на тлі збройного озвіріння російської влади, підтримуваного абсолютною більшістю російського населення, реакція Маріни та її московських друзів може видатися приватною дрібничкою з галузі клінічного ідіотизму. Гадаю однак, що цей випадок уже тоді виразно продемонстрував сутність "русского мира", якому нам тепер доведеться за всяку ціну протистояти. Полягає ця сутність ось у чому. Людина виокремилася з тваринного світу, коли винайшла мову. І людина повертається у тваринний світ, коли деформує мову такою мірою, що вживані нею слова втрачають будь-яке розпізнавальне значення. Як пише один із кількох досі притомних громадян Росії Лев Рубінштейн, "у нашій країні "партії", "парламент" і "вибори" означають зовсім не партії, парламент і вибори, хоча пишуться і вимовляються так само".

Інакше кажучи, де натовпи найчванливіших у світі націоналістів починають звинувачувати у чванливому націоналізмі нормальних людей, які просто хочуть жити по-своєму, там неодмінно стартує процес оскотинення суспільства. А вже називатиметься це оскотинення нацизмом, комунізмом чи "русским миром" – справа другорядна. Зрештою, Ежен Йонеско це прекрасно розумів і невипадково присвятив свою першу п'єсу "Голомоза співачка" саме проблемі деградації мови, яка з людського засобу вираження реальності перетворюється на засіб її тотального викривлення. Після чого – у згаданих "Носорогах" – настає й перетворення людей на підсліпуватих і товстошкірих тварин, з якими неможливо досягти жодного порозуміння. Залишається тільки до останнього тримати перед ними оборону або покірно переходити на їхній бік.

Без сумніву, російсько-українська війна раніше чи пізніше закінчиться, хоч і невідомо, на яких рубежах. Але що буде потім? Зносороження Німеччини тривало всього 12 гітлерівських років, натомість на подолання його наслідків німцям знадобилося кілька десятиліть. Зносороження Росії – з історично мізерними паузами – триває, відколи існує Росія. Чи вистачить планеті Земля часу на її – Росії – олюднення?

Сейчас вы читаете новость «Носорожія». Вас также могут заинтересовать свежие новости Украины и мировые на Gazeta.ua

Комментарии

1

Оставлять комментарии могут лишь авторизированные пользователи

Погода