Є в Москві такий політолог на прізвище Марков. Зовні він чимось трохи нагадує Промокашку з відомого фільму про бандитів, тільки в того вираз обличчя людськіший. Типів із такими обличчями, як у Маркова, мій батько називав "скисулами". І справді, досить кисле в нього обличчя. Знайдіть фотку - і зрозумієте, про що я.
У наших ЗМІ політолога Маркова традиційно називають "близьким до Кремля". Це вже просто штампом стало - "близький до Кремля російський політолог". Так наче в Україну нині впускають хоч якихось "далеких від Кремля" політологів. Проте, можливо, з усіх "близьких" він, Марков, до Кремля найближчий? І, можливо, в цьому причина його скислості?
Я цього Маркова не чіпав би і своєю увагою не вшановував, якби не згадка про якусь його київську прес-конференцію, де він прохарамаркав дослівно таке: "В українській сучасній лексиці часто відбувається підміна понять. Наприклад, говорять "російська мова". Це груба помилка, яка спеціально робиться націоналістами. Тому що це ніяка не російська мова, а "русская".
Бляха ж ти муха, подумалося мені. В українській сучасній лексиці! Спеціально зроблена націоналістами помилка! І він її викрив! Який потужний кремлівський інтелект! Какой светильник разума! Фугас!
А потім мені уявилася ще одна прес-конференція - цього разу, наприклад, якогось словацького політолога. І як він каже: "В українській сучасній лексиці часто відбувається підміна понять. Наприклад, часто говорять "словацька мова". Це груба помилка, яка спеціально робиться націоналістами. Тому що це ніяка не словацька мова, а словенська".
А тоді приїздить німецький політолог і каже: "В українській сучасній лексиці часто відбувається підміна понять. Наприклад, часто кажуть "німецька мова". Це груба помилка, яка спеціально робиться націоналістами. Тому що це ніяка не німецька мова, а дойче шпрахе".
І на додаток до всього цього кошмару з'являється ще й фінський політолог та й каже: "В українській сучасній лексиці часто відбувається підміна понять. Наприклад, часто кажуть "фінська мова". Це груба помилка, яка спеціально робиться націоналістами. Тому що це ніяка не фінська, а суомі".
І так далі, і так далі - і не видно вже кінця-краю в Києві цим політологам із братніх і не дуже країн. Бо ж у нашій мові історично таких "націоналістично-неправильних назв" протягом століть трохи назбиралося. І угорська в нас угорська, а не мадярська, і грецька в нас грецька, а не елініка, і грузинська в нас не картвельська. Але хіба тільки в нас? Он естонці взагалі переборзіли - називають Росію Венемаа. А латиші - ще гірше: Крієвія. Поляки ж Італію - Влохами, а чехи Австрію - смішно сказати - Ракоуско. До речі, Іспанія теж у них смішною вийшла - Шпанельсько. Але де той "близький до Ескоріалу" іспанський політолог, який заїде до Праги і поставить на місце чеських націоналістів разом із їхньою спеціально зробленою грубою помилкою? Це ж треба - Шпанельсько!
Добре, що політолог Марков, колишній прикордонник, таки не спить. Добре, що він бдить. Добре, що він, колишній викладач наукового комунізму, а згодом функціонер Фонду Карнеґі, таких семи п'ядей во лбу. Тож і б'є тим-таки лобом у набат з усіх сил: люди, будьте пильні! Підміна понять в українській сучасній лексиці!
Від цього на душі стає погідніше. Слава Богу, націоналізм не пройде, а велика кремлівська справа обов'язково переможе - якщо такі блискучі голови б'ються за неї своїми лобами.
1 
1
Комментарии
33