Матеріальна і духовна культура трипільської цивілізації

Однією з найвідоміших археологічних культур є трипільська, яка існувала на Правобережній Україні в IV-III тис. до н.е. Це вже був період енеоліту або мідно-кам'яного віку. Це була землеробська культура, яку в 1893 році відкрив археолог В. Хвойка поблизу с. Трипілля на Київщині. Від назви села культура отримала й свою назву.

Майже 7 тис. років тому на Близькому Сході стародавня людина зробила ще одне відкриття – навчилася обробляти метали, зокрема мідь. Почалася нова епоха – енеоліт, або мідно-кам'яний вік, оскільки разом із мідними знаряддями праці люди продовжували використовувати кам'яні.

На початку ІV тис. до н.е. племена трипільців прийшли на землі Східної Європи і заселили великі території від Дунаю до Дніпра. Найвідоміші поселення – Майданецьке, Тальянки та ін.

Основним їхнім заняттям було землеробство, скотарство відіграло допоміжну роль. Певно, урожайність злаків була досить високою, що дозволяло трипільцям селитися численними групами – такими великими, що деякі їх поселення досягали небачених для періоду давнини розмірів. Площа окремих поселень трипільців на території сучасної Черкаської області складала 300-400 гектарів. На цій території розташовувалось до двох тисяч будинків. Важливо те, що забудова цих поселень проводилася за планом: будинки стояли десятьма колами, між якими проходили вулиці. Дехто з учених називає такі селища трипільців "протомістами", тобто прообразами сучасних міст. Будинки були з дерева і глини, вкривалися зверху соломою та очеретом. Вони були поділені на кімнати, а деякі мали навіть другий поверх.

Трипільські поселення дуже відрізнялися від поселень сусідніх племен, чим і привернули до себе підвищену увагу вчених. Виявилося, що, крім забудови поселень, у цієї культури є чимало й інших цікавих особливостей. Так, значних успіхів трипільці досягли в гончарному ремеслі: трипільський керамічний посуд уже ділився на столовий (з якого їли) і кухонний (у якому готували). Столовий посуд майстри оздоблювали відбитками і розмальовували фарбами. Деякі зі знайдених горщиків прикрашені зображеннями людей, тварин і символічними знаками. Дехто з дослідників, виявивши схожість трипільських символів із шумерським клинописом, дійшов висновку, що в трипільців існувала писемність. Проте розшифрувати трипільські знаки не вдалося. Але деякі вчені це спростовують, говорячи, що в писемності тоді ще не виникло потреби. А схожість трипільських знаків із клинописом можна пояснити своєрідністю техніки виконання малюнка на глині – будь-яка проведена паличкою лінія ставала клином. Власне, саме так протошумерське ієрогліфічне письмо перетворилося на клинопис. Учених здивувала також інша знахідка – великі горна для випалювання глиняного посуду. Це свідчить про те, що посуд виготовляли не тільки для однієї сім'ї чи навіть роду. Глина використовувалася також для створення різних культових предметів – фігурок людей, тварин, макетів жител.

Хоча культура трипільців належить до епохи мідно-кам'яного віку, основні знаряддя праці вони виготовляли все-таки з каменю. Мідні вироби з'явилися в побуті трипільців доволі пізно, та й було їх дуже мало – мідь на той час була рідкістю.

Господарські успіхи трипільців дали поштовх до серйозних змін у житті суспільства. Археологи виявили окремі поховання, що відрізнялися багатими речовими пам'ятками. Крім того, було знайдено кілька мідних скарбів. Це свідчить про те, що частина населення – вожді, старійшини племен і шамани – почала накопичувати багатства. Отже, рівність відійшла в минуле, і виникло соціальне розшарування суспільства. Деякі вчені припускають, що на території України це відбулося вперше.

Незважаючи на багаторічну працю археологів, історія трипільців зберігає ще безліч загадок.

Також, слід зазначити, що трипільський побут яскраво представлений у Музеї хліборобської культури в місті Тальному, розташований у палаці Шувалових. Там подано багато екземплярів мальованої кераміки, знарядь праці та зразок трипільської хати. А поблизу Тального в селі Легедзино проводять розкопки трипільських поселень. Також там реконструйовано будинок трипільців, зробленого за їхніми методами та способами побудови осель.

Трипільська хата в селі Легедзино

Горнятка та клумби із селищ Трипільської культури в експозиції Тальнівського музею Історії хліборобства

Зернотерка та горщик-зерновик Трипільської культури з праміста Майданецьке. Експозиція Тальнівського музею хліборобства

Вікторія Підлубна