Парламент не захотів зменшити смертність на дорогах

Регулярно Україну лихоманить скандалами через моторошні дорожні аварії. Переважно це водії, які мають десятки штрафів за порушення та водіння у нетверезому стані. Працює це так: зловили, сплатив мізерний штраф, поїхав далі. Це вже й не штраф - так, абонплата за можливість їздити, як заманеться. Так і триватиме далі, бо Верховна Рада не проголосувала відповідний законопроєкт. А що так? Нардепи теж більше люблять швидкість, ніж закон?

Торік 2 878 українських водіїв оштрафували за перевищення швидкості більш, ніж по п'ятдесят разів кожного. Понад дванадцять тисяч - більш, ніж по двадцять разів. Майже тридцять шість тисяч - більш, ніж по десять.

Тобто водія ловлять, він платить 170 гривень і їде далі. Ловлять удруге, вдесяте, вп'ятдесяте, і нічого не змінюється. Невідворотність фіксації в нас є, невідворотності наслідків немає. І це не водії погані, так працює поведінкова психологія, яку ми просто не враховуємо у публічній політиці.

Дослідження показують, що сама лише фіксація працює добре. Там, де ставлять камери, середня швидкість падає, частка порушників зменшується в рази, а аварії з загиблими й тяжко травмованими стають рідшими приблизно на третину. Італійці, які міряють середню швидкість на всій ділянці, а не в одній точці, отримали ще кращий результат.

Але фіксації недостатньо: на поведінку впливає не суворість санкції, а гарантія, що вона настане і наростатиме. Штраф, однаковий і за перше порушення, і за п'ятдесяте, перестає бути покаранням. Він стає абонплатою. Заплатити 170 гривень за можливість їхати швидше - це зовсім недорого.

Щоб щось змінити, треба складні і системні рішення - як власне, і завжди. Наприклад, в Польщі ввели тарифікатор, де найдешевше перевищення коштує близько шестисот гривень, а найдорожче - до тридцяти тисяч. Також штрафні бали, яких досить набрати за два серйозних порушення, щоб залишитися без прав. Подвоєння штрафу, якщо попався вдруге протягом двох років. І автоматичне вилучення прав на три місяці за перевищення понад п'ятдесят кілометрів на годину, причому з березня цього року вже не лише в місті.

Найдешевший польський штраф дають за перевищення на десять кілометрів, і він утричі більший за наш найдешевший, який дають за двадцять. Як результат, в Польщі дуже помітне падіння аварійності, на 43% за шість років.

Угорщина позаторік підняла штрафи так, що тепер вони починаються приблизно від ста тридцяти євро й доходять до тисячі двохсот. Туреччина цього року знизила поріг: у містах штрафують уже за шість кілометрів понад дозволене, а грубе перевищення коштує прав на дев'яносто днів. Відповідно всюди падає аварійність.

Окрім України. Про демографію і безпеку якої так люблять розказувати політики на ефірах і в блогах. Обурюються впливом соцмереж на дітей і планують відповідні заборони. Тим часом, очевидні і доведені рішення лишаються поза увагою, бо вони такі незручні для власного життя. Законопроєкт, який парламент ганебно провалив, наближав нас до зменшення аварійності і зменшення смертності, зокрема дитячої. Не вистачило одного голосу.

І от цікаво - а як іншим майже 200 депутатам, нічого не тисне?

Оригінал