Як обдирати - то всіх. Уряд хоче підняти податки
Звичайна математика з економікою має небагато спільного. Наприклад, якщо підвищити ПДВ у математичному середовищі, то збори зростуть. А якщо підняти ПДВ в живому суспільстві, яке й так виснажене війною, а бізнес ледь жевріє - можна дістати протилежний результат. Бо люди купуватимуть менше, а виробники ухилятимуться від сплати податків або йтимуть у тінь. Особливо - на тлі тих сейфів із накраденими мільйонами, які нам щодня демонструють антикорупційні органи. Може, достатньо просто - припинити грабувати країну? Чи уряд розглядав це питання?
Уряд хоче підняти ПДВ на 1%, щоб врятувати бюджет.
...підвищення ставки з 20% до 21% за незмінних інших умов дає приблизно 5% приросту потенційних надходжень
Коли рахують ефект підвищення ставки, часто дивляться тільки на один множник: підвищення ставки з 20% до 21% за незмінних інших умов дає приблизно 5% приросту потенційних надходжень. Але в реальності інші множники теж реагують на зміну ставки. Вища ставка може скорочувати споживання і звужувати базу оподаткування, а сума податку, яку можна заощадити через його несплату, стає більшою. Тобто механічний розрахунок за ставкою може переоцінювати реальний приріст надходжень.
Маємо вже досить давній приклад Греції: у 2011 році там підняли ПДВ у ресторанах з 13% до 23%, плануючи зібрати за перший рік мільярд євро. В бюджет натомість надійшло сто сорок мільйонів, тобто приблизно чотирнадцять відсотків від прогнозу. У серпні 2013-го ставку повернули назад, очікуючи втратити сто шістдесят мільйонів, а втратили менш ніж сімдесят. Підвищення ставки супроводжувалося стрибком ухиляння, а зниження - зменшенням заниження виручки.
Ще один старий приклад - Японія. У 1997 вона підняла податок на споживання з 3% до 5%, щоб зменшити державний борг. Зростання ВВП упало з 2,6% у 1996 році до 1,6% у 1997 й до мінус двох відсотків у 1998. Борг при цьому зріс зі 107% ВВП у 1997 до 229% у 2012. У 2014-му спробували ще раз, з 5% до 8%, і отримали обвал приватного споживання на п'ять відсотків у другому кварталі та два квартали падіння поспіль.
Так, ви можете сказати, що Японія вибрала невдалий момент - світова економічна криза, стагнація, стихійні лиха. Так, власне, і ми плануємо рятувати економіку в неймовірно важкий період нашої історії.
І так, є приклади, коли підвищення ставки давало очікуваний результат. Німеччина знімала й повертала ставку без катастрофи, бо мала зростання, високу дисципліну сплати й запас міцності бізнесу. У Мексиці в 1995 підвищили ПДВ із 10% до 15% і загалом отримали зростання надходжень - знову ж таки, це відбулося під час загальносвітового економічного зростання.
...зі зростанням ставки ефективність ПДВ може падати через одночасне скорочення бази та ухилення...
Економічна література загалом підтверджує, що зі зростанням ставки ефективність ПДВ може падати через одночасне скорочення бази та ухилення, а в рецесіях цей ефект стає сильнішим. Греція мала падіння попиту, слабке адміністрування й масу малих фірм на межі, тож отримала чотирнадцять відсотків від запланованого.
Українська арифметика може виглядати приблизно так: плюс один пункт обіцяє плюс п'ять відсотків надходжень, але якщо споживання просяде хоча б на два відсотки, а частка несплаченого підросте на два-три пункти, від обіцяного лишиться десь половина. Якщо ж просідання споживання і ухилення від сплати будуть більшими - тоді зростання надходжень буде взагалі непомітним.
Ключовий нюанс - ПДВ є податком на споживання. Якщо в людей менше грошей, вони менше купують; якщо бізнес працює гірше, стає менше операцій. А отже, стискається і база, з якої держава збирає ПДВ. І якщо уряд хоче отримати бажаний результат, підвищувати ставку ПДВ треба в пакеті з іншими рішеннями.
...бізнес активно просить пільгові кредити для відновлення, але натомість держава фактично користується коштами бізнесу...
Прискорене відшкодування ПДВ замість нинішніх затримок, бо зараз держава фактично кредитується в бізнесу безкоштовно. Зверніть увагу: бізнес активно просить пільгові кредити для відновлення, але натомість держава фактично користується коштами бізнесу як безпроцентним кредитом.
Повне негайне списання вартості інвестицій в обладнання, щоб бізнес міг швидше повертати вкладені кошти, навіть ціною тимчасового відтермінування частини податкових надходжень. Підвищення порогу реєстрації платником ПДВ, як це передбачено в низці країн ЄС, щоб не заганяти найдрібніший бізнес у складне адміністрування. В Польщі цей поріг приблизно в 2,5 рази вищий, ніж в Україні.
Державні гарантії за кредитами для тих, хто відбудовується після ударів. Страховий пул для воєнних ризиків, без якого нормальне кредитування не працює. Податок на виведений капітал і гіг-контракти. Це все дасть бізнесам додаткові стимули для виживання. Плюс - матиме дуже крутий психологічний ефект: держава про нас думає.
Бо ставку можна підняти хоч до двадцяти п'яти відсотків. Питання тільки в тому, з кого її наприкінці збиратимуть.
