Точка рівноваги: російський ведмідь слабшає, Україна набирається сил

Дональд Трамп завжди обирає сторону сильного, і його останні заяви - цьому доказ. Ні, він не став проукраїнським, як би нам того хотілося, але й проросійським - вже не є. Україна отримує не лише нову зброю, а й дозвіл бити далі по території ворога. Європа готує рішення про передачу Києву понад 100 млрд євро російських заморожених активів. А що тим часом Росія?

Трамп: вже не російський, але ще не наш. Європа рухається, а ведмідь доживає

Останні тижні показали важливий злам. Трамп перестав бути "проблемою на користь Москви", але не став рішенням на користь України. Після доповідей американських спецслужб, його команда вперше побачила реальну картину: Росія сиплеться швидше, ніж здавалося, а Україна за підтримки Європи здатна витримати. Це змінило риторику Трампа. Він більше не заграє з Кремлем напряму, але і проукраїнським автоматично не стає. Для Києва це означає новий простір визначеності - менше ризиків "розвороту на 180 градусів".

Водночас Європа готує рішення щодо 130-140 млрд євро заморожених російських активів. Модель "репараційного кредиту" дозволить видати Україні гроші вже зараз, не чекаючи конфіскації. Для Трампа це навіть політичний подарунок: він зможе сказати американським виборцям, що гроші приходять з Росії, а не з кишені американців. Для Європи - спосіб позбутися частини фінансового тиску й одночасно утримати Трампа в конструктивній позиції.

Паралельно зникає ілюзія "сильної Росії". Денафтизація б'є по бюджету: дефіцит зріс у п'ять разів, вугілля й газ стали дотаційними, нафтопереробка тримається на милицях. "Мертвий ведмідь" ще може давити масою, але це вже не та РФ, яка мала пікову силу торік. Вона небезпечна залишково - саме тому небезпечна найбільше.

Угорщина й Словаччина опинилися в ситуації "стільців, що з'їжджаються". Трамп із європейськими лідерами перетворюється на важіль тиску проти їхньої гри з Москвою. Орбану тепер буде важче маневрувати, а його "друзяка Трамп" виявляється далеко не гарантією.

І все це на тлі тактики Росії "тисячі порізів" - провокації дронами та літаками проти НАТО, спроби виснажити Захід. Кремль хоче роздраконити Альянс, але водночас втрачає ресурси для великої війни.

Україна ж отримує не лише нову зброю (ERAAM із дальністю до 400 км), а й нові можливості: більше свободи бити по території РФ, зростання власного ВПК, вихід на ринок зброї. Це ознака того, що пік нашої могутності ще не пройдений, але проблеми управлінського та організаційного характеру можуть це підважити.

Тож маємо дивну рівновагу: Трамп уже не російський, Росія вже не сильна, Європа вже не пасивна. Але всі три фактори ще шукають свою форму. Для України це означає простір для маневру - і потребу діяти швидше, ніж падає ведмідь.

Оригінал