Наука війни, мистецтво миру: як укладати угоди
Війни рідко закінчуються повною й беззастережною перемогою однієї зі сторін. Частіше - це угоди, які містять безліч зобов'язань і застережень для кожної зі сторін. Переговори, що мають забезпечити стійкий мир - мистецтво надзвичайно складне і відповідальне. Автори книжки "Мистецтво війни та миру" аналізують помилки і позитивні кейси в перемовинах десятків конфліктів і воєн сучасного світу. До яких висновків вони дійшли?
Ось ця книга, схоже, буде для нас головною в найближчі 12-18 місяців. Назва "Мистецтво війни та миру" апелює одразу до творів і Сунь Цзи, і Дональда Трампа. Втім, написана вона ще до минулорічних виборів. Один із співавторів, колишній австралійський офіцер, нині американський професор Девід Кілкаллен вже знайомий українській авдиторії за своєю книгою "Дракони і змії", яка є, можливо, найкращим твором зі стратегії за останні роки.
Другий співавтор, Ґреґ Міллз, дипломат і дослідник із Південної Африки, на наших теренах менше відомий. У кожного з двох є стос власних книжок, а ця спільна праця в них - друга (перша була присвячена поразці США в Афганістані).
Книга починається з опису та уроків трьох великих війн (російсько-українська, потенційна війна на Тайвані та [не]громадянська війна в Ефіопії) та кількох менших (Афганістан, Ірак, тривала нестабільність в африканському регіоні Сахель тощо). Висновок, що характер війни глибоко і принципово змінюється на наших очах, не є новим. Автори детально розглядають, що з цим робити та як досягати перемоги у сучасній війні. Але не війна є основною темою книги, а мир.
...перехід від війни до миру потребує набагато складніших зусиль, ніж ведення війни та досягнення перемоги
У фокусі уваги співавторів, які разом та окремо побували майже в усіх гарячих точках планети, найскладніше питання: як перейти від війни до миру. На жаль, задовільно вирішити цю проблему вдається дуже рідко. Як би парадоксально це не звучало, перехід від війни до миру потребує набагато складніших зусиль, ніж ведення війни та досягнення перемоги. Навіть повноцінну воєнну перемогу конвертувати в політичну перемогу й встановлення миру надзвичайно важко, а що вже говорити про протистояння, де жодна зі сторін не погоджується на поразку. Це вимагає від політиків, дипломатів, військових і цілих суспільств, а також міжнародних посередників, надзвичайних скоординованих зусиль.
Ефіопія, Ангола, Південноафриканська республіка, Ліберія, Колумбія, Ізраїль, радянсько-американська Карибська криза - кожен із цих прикладів несе свої уроки того, як треба і не треба діяти заради встановлення миру. Повна й беззастережна капітуляція однієї зі сторін є винятком, надзвичайною рідкістю в історіях війн, і хай нас не збиває з пантелику добре нами знана Друга світова.
...війни завершуються переговорами, тож мистецтво провести їх так, щоб війна дійсно закінчилася, є складним і недостатньо вивченим
Набагато частіше війни завершуються переговорами, тож мистецтво провести їх так, щоб війна дійсно закінчилася, є складним і недостатньо вивченим. Те, що врешті мир вдається встановити, є дивом лідерства, майстерності та співпраці. Життя і смерть кожного і кожної з нас залежить від того, чи вдасться Україні опанувати цю майстерність. Врешті, від уміння встановлювати мир у хаотичному мультиполярному світі - залежить доля всього людства.
Коментарі