Якщо про майбутнє подбати уже сьогодні - воно принесе щедрі плоди

Навіщо будувати довгострокові стратегії розвитку громад, якщо в країні війна і розруха, безробіття, блекаути? Саме тому - щоби в кожному територіальному осередку визначити свої сильні сторони і особливості, залучати інвесторів і створювати нові робочі місця, облаштовувати власну енергонезалежність. Дбати про зміцнення свого дому - чи це не чудова мета?

"Сьогодні хтось сидить у затінку, тому що інший давним-давно посадив дерево", - багато років тому Уоррен Баффет, людина, яка знає про заможність чи не найбільше в світі, сформулювала ключове правило добробуту.

"Саджати дерева" у своїх громадах варто сьогодні, щоб завтра мати історії успіху, які зацікавлять інвесторів. Але це не означає хапатися за безліч проєктів одночасно. Скоріше навпаки: якщо ініціатив надто багато, або вони хаотичні, бюджет вже не витримує "латання дірок", а справді важливі питання ніяк не вирішуються - слід працювати над стратегією.

Благодійний фонд "МХП-Громаді" вже 10 років займається розвитком громад в Україні. Наш досвід свідчить, що найкраще, що українці можуть зробити для підвищення рівня власного життя - стати самозарадними. А саме - об'єднуватися, вчитися нового та нести відповідальність за майбутнє.

Наявність у громади продуманої стратегії - це суттєвий сигнал для:

1. місцевих мешканців, що тут можна жити, і що громада має майбутнє;

2. бізнесу - про те, що сюди варто вкладати гроші і вести підприємницьку діяльність у конкретних сферах, бо саме в них активно залучені місцеві жителі;

3. донорів, громадського сектору та благодійників - що є вже визначені напрямки, куди спрямовувати ресурси, адже громада орієнтована саме на них.

Усі зацікавлені сторони, звісно, мають власні інтереси та задачі, однак конкретика та наявність детального плану дій - це фактор, який переконує учасників ставати партнерами. Отже, чому стратегії важливі, і як їх втілювати в життя, щоб вони були дійсно дієвим інструментом?

На часі. Чому варто втілювати стратегії розвитку саме зараз

У коментарях на цю тему мене часто запитують: чи на часі стратегії, коли щоночі - атаки "шахедів", у будь-який момент місто може опинитися в блекауті, а потреби в піраміді Маслоу скоротилися до "безпеки" й "харчування". Що я відповідаю: саме тому зараз такі стратегії й потрібні. Бо всі вищеописані виклики - короткотермінові, але справжнього розвитку не відбудеться, якщо ми не почнемо дивитися на трішки довше, ніж сьогодні.

За рахунок чого буде жити громада? Тут постає питання бізнесу, як найважливішого елементу місцевого економічного розвитку. Громада має визначити галузі, які мають найбільший потенціал для неї: сільське господарство, промисловість, туризм (у кожної - свій "ґрунт"). І далі - створювати умови для стартапів, малого та середнього бізнесу, розвивати та адаптувати інфраструктуру, створювати індустріальні парки тощо.

Розуміючи вектор розвитку громади, в місто чи село заходитимуть донори, інвестори та бізнес. Якщо громада має річку й робить ставку на електрогенерацію з води, то під це підтягнуться і знайдуться грантові програми, хтось із підприємців захоче зробити це власною справою і знайде під це інвестиції. Адже для того, щоб залучити інвестиції в майбутньому, громада має не тільки продемонструвати вже реалізовані проєкти, але принаймні чітке розуміння, для чого ці проєкти і яка їхня цінність для неї. Це є вагомим аргументом для інвесторів та громадських організацій в момент прийняття рішення, куди саме спрямувати кошти.

В які громади повернуться наші захисники? Ми не маємо права дозволити собі чекати перемоги й тільки після того створювати зручні паркомісця для людей з інвалідністю. Ми не можемо відкласти на потім нові правила для роздрібного бізнесу щодо доступності. Міністерство у справах ветеранів України називає цифру 1 млн 300 тис. - саме стільки ветеранів повернулося в громади на липень 2024 року. Зрозуміло, що таких людей буде ще більше, і вони потребуватимуть програм розвитку, підтримки, адаптації. Хтось не зможе повернутися на звичну роботу - і громада вже зараз має продумати, що запропонувати ветерану. Наприклад, допомогти з розвитком власної справи, надати можливості для перекваліфікації, адаптувати робоче місце і створити такі умови, щоб ветеран після ампутації мав змогу реалізувати себе і розумів, що він потрібний, він корисний, його цінують.

Як ми будемо підтримувати родини загиблих? Подарунки на новий рік чи солодощі для дітей на Миколая - не та підтримка, котрої вони потребують. Завжди є набагато важливіші запити, на які потрібно реагувати. Наприклад, майбутня освіта дітей, які втратили батька або обох батьків. Якщо говорити про сьогодення, то серед нагальних проблем більшості таких родин - це пройти опалювальний сезон з теплом, працевлаштування або допомога з відкриттям власного бізнесу, медичне обслуговування тощо. Громадам потрібно стратегічно спланувати і запустити системні програми по цих напрямках. А це не вирішиш за день чи тиждень, такі сценарії мають бути відображені в стратегії.

Як наша громада переживатиме зиму, якщо локальної ТЕЦ не буде або вона буде надто пошкоджена? Цьогоріч буде вже третя зима в умовах обстрілів та з тривалими відключеннями електроенергії. Тож досвід вже є, і ресурсів вочевидь більше, ніж у 2022 році. Вивчити потреби власної громади, визначити всі слабкі місця, прописати план А, план Б і план С, розуміти, хто кого підстраховує в разі надзвичайних ситуацій. Якщо в громаді є лікарня або підприємства, де зайняті більшість жителів, залучити державну підтримку чи донорів до розв'язання питання критичного живлення під час блекаутів.

Також варто пам'ятати: війна не закінчиться одним днем, ворожа країна існуватиме далі, тому нам важливо вже зараз задуматися про незалежність електрогенерації, продовольчих ресурсів, розосереджених логістичних хабів, безпеку дітей під час навчання (не лише прямо сьогодні, але й через 10 років). І от це все - вже про стратегію.

З кожним роком в Україну будуть заходити все більше іноземних бізнесів та інвесторів. Підприємці цілеспрямовано будуть вкладатися в бізнеси з прибутком вже завтра, бо саме це їхня мета. Інвестори ж шукають інші типи проєктів - з можливістю заробити більше, але в довгостроковій перспективі. Меценати та благодійники готові давати кошти і на бізнес, і на розвиток громад. Але кожен напрямок вимагає своїх ресурсів. І громади, що мають смарт-стратегії та вже реалізовані проєкти, будуть у фокусі уваги.

Як створюються ефективні стратегії

Під час війни стратегія розвитку громади має балансувати між поточними викликами та довгостроковими цілями. Але головне - безпека, підтримка економіки, адаптація інфраструктури до реалій і підвищення соціальної згуртованості.

Створення стратегії має містити такі кроки:

1. Дослідження, громадські обговорення, фокус-групи. Це зустрічі для виявлення потреб, обговорення ідей тощо.

2. Робота з профільними департаментами. В громаді формується комітет, що моніторить роботу профільних департаментів, створюється "дерево цілей".

3. Концепція. Це основні цілі, завдання та шляхи їхнього досягнення. Концепція може включати візію розвитку громади, опис її ресурсів та потенціалу, аналіз проблем і викликів. Головне, щоб вона ґрунтувалася на даних, отриманих під час громадських обговорень і була адаптована до потреб місцевого населення.

4. Публічне обговорення і винесення на голосування. Документ з планом дій розміщується у відкритому доступі, щоб усі могли ознайомитися і запропонувати правки. Остаточно стратегія розвитку громади затверджується голосуванням депутатів місцевої ради. Далі - реалізація.

Створення стратегії розвитку у Миронівській та Канівській громадах

Місцеві активісти з Миронівської (Київщина) та Канівської (Черкащина) громад звернулися до нашого фонду "МХП-Громаді" за допомогою у створенні власних стратегій розвитку. Її розробка загалом - доволі непростий процес, і надто в період війни, коли ресурси громад у ще більшому дефіциті.

Під час дослідження у Миронівській громаді разом із мешканцями визначили кілька ключових сфер. Однією з них став розвиток водолікування на основі природних радонових джерел, які зараз не використовуються на повну. Після обговорення цей пункт увійшов до стратегії. Також вона передбачає інвестиції в агротехнології, автоматизацію та точне землеробство, а також об'єднання фермерів для спільного використання ресурсів. Програми підтримки малого та середнього бізнесу охоплюють спрощення регуляцій та навчання підприємців і стартаперів.

Громадські обговорення у Канівській громаді підкреслили необхідність розвивати туризм, адже місцевість багата на мальовничі пейзажі та історичні пам'ятки, зокрема Шевченківський заповідник і Межиріцьку стоянку. Однак фокус-групи виявили брак готелів і закладів харчування, що ускладнює приїзд туристів та зокрема гостей конференцій. У новій стратегії покроково описано залучення туристів, враховуючи також воєнні реалії - створення укриттів, інклюзивних просторів і реабілітаційного центру для ветеранів. Стратегії обох громад почнуть втілюватися у січні-лютому 2025 року.

Підсумовуючи, зазначу: в Україні сьогодні 1469 громад, кожна розвивається по-своєму, але актуальна стратегія є далеко не в усіх. Водночас у конкуренції за інвестиції та гранти переможцями стануть ті, хто вже має стратегічний план, приклади втілених проєктів, конкретні досягнення. Цей підхід демонструє здатність спільноти працювати і використовувати кошти ефективно. Тому громада з чіткою стратегією розвитку має набагато більше шансів отримати увагу і зацікавленість з боку інвесторів ніж та, яка рухається хаотично і нічого не планує наперед.

Gazeta.ua