В'єтнам, Афганістан: США не можуть допомагати вічно
Декларування демократичних цінностей і дотримання їх на усіх рівнях - геть різні речі. Приклади - В'єтнам і Афганістан, яким США припинили надавати допомогу і ці країни скотилися до рівня жорстоких диктатур. Чи має Україна вибір?
Ті, хто наївно думає, що багатенькі американці нам щось винні і будуть нескінченно нас підтримувати тільки в обмін на наші декларації про прихильність демократії та цінностям вільного світу, - жорстоко помиляються. В Америки свої інтереси, і добре, якщо вони збігаються з нашими. Але не завжди.
Усі, напевно, пам'ятають, як зовсім недавно американці поспіхом покидали Афганістан. Як афганські друзі Сполучених Штатів - демократи і прихильники жіночої емансипації, охоронці посольства і просто лояльні таксисти штурмували аеропорт Кабула, відчайдушно намагаючись покинути країну, що переходить під владу талібів, хоча б на шасі військово-транспортних літаків... Скільки з них потім було страчено?..
А ось на фото - драматичні події квітня 1975 року, операція "Поривчастий вітер", евакуація американських громадян із Південного В'єтнаму, що переходить під контроль північов'єтнамських комуністів. Американські військовослужбовці скидають за борт авіаносця гелікоптер із в'єтнамського Сайгона, який тільки-но приземлився, щоб звільнити місце на палубі для наступного гелікоптера з евакуйованими.
Американці билися за В'єтнам багато років, втратили там десятки тисяч солдатів і гори зброї. І все-таки пішли
Американці билися за В'єтнам багато років, втратили там десятки тисяч солдатів і гори зброї. І все-таки пішли. Насамперед, імовірно, тому, що південнов'єтнамський "демократичний режим" був прозахідним тільки декларативно, а насправді мало чим відрізнявся від режиму північних комуністів за своєю жорстокістю, а за рівнем корупції був попереду планети всієї. Такий режим не мав шансів на виживання після відходу американської армії з В'єтнаму і різкого скорочення американської військової допомоги південнов'єтнамським "прихильникам демократії".
У травні 1961 року генерал Пак Чонхі очолив військовий переворот у Південній Кореї, поваливши "демократичний уряд". Присутні в країні американські війська не втручалися, Білий Дім не бачив жодної принципової різниці між військовою хунтою і демократією в Південній Кореї. Однак через рік, президент США Джон Кеннеді наполегливо зажадав повернення до цивільної форми правління. На виборах 1963 року генерал Пак Чонхі переміг, став президентом і батьком "південнокорейського економічного дива", хоча й відзначився ще придушенням громадянських свобод. Зрештою, був убитий. Сьогодні Південна Корея, що була задвірками цивілізації, - одна з найрозвиненіших країн світу.
Тож і в нас вибір є.
Коментарі