Нас підштовхують до "миру". Але є один нюанс

Європейці забувають, що не може бути в світі спокою, доки існує такий потужний агресор, як Російська Федерація

Збереження міжнародної підтримки стало для України величезним викликом після майже двох років виснажливої війни. Те, що тривалий час після початку її здавалося непорушним, розмивається на очах.

Проблема не лише в американських політичних іграх, що несподівано обрізали найважливішу та найпотужнішу складову закордонної допомоги - військову. Небезпеку містять настрої суспільств у європейських державах.

Нещодавно проведене в 12 країнах ЄС опитування свідчить: дедалі популярнішою є думка про те, що європейські партнери мають підштовхувати Україну до "мирних переговорів" з агресором. Лише у Швеції, Польщі та Португалії виразно переважають настрої щодо подальшої підтримки України у відвоюванні окупованих територій. Тоді як прихильників "мирних переговорів" більше у Німеччині, від якою зараз дуже багато залежить. У Франції відсотки безумовної підтримки перемоги України та спонукання її до "миру" практично однакові.

Що ж сталося? Очевидно, більше не працює дотеперішній наратив про те, що відсіч агресору в Україні убезпечує від війни решту Європи. Стійкість України заспокоїла значну частину європейців, і тепер вони готові погодитися на втрату нами частини країни.

Однак ще небезпечнішою є неспроможність європейських суспільств подивитися трохи далі.

Зрозуміти, що ніякого реального миру не станеться доти, доки Росія буде здатною воювати. Будь-які "мирні домовленості" стануть для агресора лише інструментом для нарощування спроможності для подальшої агресії в Україні та дестабілізації демократичного світу, і насамперед того ж Євросоюзу. Росії дай палець - вона руку відкусить: цю таку очевидну для нас істину мали би засвоїти всі.

Україні та її союзникам варто міняти комунікацію з громадянами країн ЄС. Не втомлюватися повторювати, що не може бути в Європі спокою, доки існує потужний агресор. Що бажання підштовхнути Україну до "миру в обмін на території" приведе до ще більшої та кривавішої війни, і шанси перекидання її на Захід від України будуть набагато вищими, а стримування агресора - незмірно дорожчим.

Тому для всіх немає іншого виходу, окрім української перемоги, а для цього від союзників треба більше зброї, менше вагань щодо її постачання та страхів через ймовірну "ескалацію" з боку агресора. Це головне, що мали би усвідомити західні суспільства, а не скочуватися поступово в оманливі очікування - яким, звісно, активно підіграє російська пропаганда.

Спеціально для Gazeta.ua