Особиста помста? Нові подробиці скандалу в Конгресі

Відставка спікера продемонструвала всьому світу хиткість американського парламентаризму

Вперше в історії США у відставку відправлено спікера-республіканця Кевіна Маккарті. Тепер Палата представників має обрати собі нового спікера. Ймовірно, голосування відбудеться 11 жовтня. Як пишуть американські ЗМІ, конкретної альтернативної кандидатури, яка мала б підтримку для перемоги, на сьогодні немає.

Вважаю, всі ці події вказують на серйозні проблеми в нашому суспільстві. Як і на проблеми в Республіканській партії. У мене на цю ситуацію негативний погляд, хоч я знаю, що є й інші позиції. Моя думка така: як би там не було, це все одно соромно. Раніше політичні "розборки" в Палаті представників були переважно закулісними. Нині все на поверхні.

Республіканська партія як така вже розбита. В ній є група екстремістів, які колись були пов'язані з релігійними правими, що постійно цитували Біблію і з нею всюди ходили. Нині є аналогічні люди, які принципово нічого спільного не хочуть мати із демократами. Будь-який хід, де з демократами знаходиться спільна мова, вони вважають зрадою.

Вісім людей, включаючи Метта Гейтса, це такі собі "трампістські" персонажі. Хоча і Кевін Маккарті, коли був на другій позиції в Конгресі, теж вважався близьким до Трампа. Він постійно був біля Трампа, але зумів не забруднитися його проблемами. Маккарті завжди шукав балансу, його метою був пошук кооперації, взаємодії. Так, Кевін не якийсь там політичний геній, але він завжди був раціональним, грамотним і дуже людяним. Я зараз висловлюю мою суб'єктивну точку зору, оскільки особисто і досить добре знаю Кевіна вже не один десяток років.

Нинішня відставка спікера – безпрецедентний випадок в історії США. Ця ситуація – сором для республіканців. Є і буде багато теорій, чому так сталося. Але, гадаю, найпростіше пояснення – дріб'язковість окремих людей. Метт Гейтс, якого я теж непогано знаю особисто, зробив це, як на мене, з двох причин.

Перша причина: Метт образився, що в одній із минулих ситуацій Кевін його не захистив, не заступився за нього. Ні, це не була якась резонансна ситуація, як, наприклад, історія губернатора одного зі штатів США, який звабив дружину свого близького друга, одружився з нею, а вона потім потрапила у грандіозний сексуальний скандал... Це як приклад. Нічого подібного у Кевіна не було.

Друга причина, чому Гейтс атакував Маккарті: він хотів зробити собі на цьому ім'я. Метт хоче бути відомим, популярним. А відомий – це коли ти сильний, когось збиваєш, про тебе багато говорять по телевізору і так далі. Гейтс трохи хамуватий, але для політика це іноді є самоціллю, адже часто ти можеш більше добиватися, саме коли ти скандальним, показуєш свою силу і найбільше виділяєшся. І ось Метт Гейтс вирішив себе "забрендувати" таким чином.

Окремі люди в Палаті представників були банально роздратовані і не думали точно про те, хто стане наступним спікером і як ситуація може взагалі розвиватися далі. Такі люди не думали, як це позначиться на репутації GOP. Вони вважали, що Маккарті недостатньо консервативний, контактує з демократами… Непродумано все це.

Наразі дуже складно сказати, хто буде наступним спікером Палати представників. Можливо, це буде демократ, хто знає. Демократи дуже задоволені ситуацією. Для них це точно виграш. А республіканцям соромно, і вони розчаровані.

Ця ситуація з відставкою спікера показує, що в нашій політиці багато хто думає лише про якийсь маленький крок з метою задовольнити суто своє особисте самолюбство і стати популярним, ніж про те, як це все далі виглядатиме і наскільки ситуація піде в плюс Америці в цілому. Метт Гейтс себе проштовхує за допомогою своєї маленької групи. Він переконав їх, що замість Маккарті потрібен хтось інший. Це його особиста помста Маккарті.

Думаю, що на глобальній картині (якщо говорити про подальшу допомогу Україні зокрема) це не надто позначиться. Це просто затягне ухвалення рішень. Адже коли в політиці трапляються вакууми, то люди плутаються, а рішення ухвалюються не так шкидко.

Нині у нас у Конгресі немає сильного лідера. Лідер – це той, хто будує коаліцію, веде за собою людей, їх поєднує. Зараз я такого не бачу. Так, є персонажі, які якось вирізняються, але вони все одно не лідери коаліції, а керманичі маленьких угруповань.

Якщо політика знімають із високої посади за щось певне та суттєве, то це одна справа. А якщо його знімають взагалі незрозуміло за що, то це – хиткість усієї системи та хаос.

Спеціально для Gazeta.ua