Піпл схаває. Російські "тролі" зізналися в створенні фейків

Росіяни мають задуматися, що говорить про них їхня нездатність відрізнити правду від брехні, а також їхня блаженна байдужість до цієї нездатності

Російські ЗМІ розкрили деякі деталі внутрішньої роботи "фабрики тролів", якою керував голова ПВК "Вагнер" Євген Пригожин і яка займалася поширенням дезінформації та пропаганди в інтернеті, – пише Олександр Мотиль для The Hill. Виділяються три одкровення.

По-перше, колишні працівники "фабрики тролів" стверджують, що всі російські зображення ймовірних військових злочинів України були постановочними фальшивками: "Більшість людей, які зображалися в таких історіях як "жертви" ЗСУ, були акторами, найманими особами. Ці персонажі повторювали заздалегідь завчені рядки, намагаючись "видавити сльозу". Оператор також за кадром давав їм вказівки говорити "повільніше" або "повторити момент ще раз".

Студентів із часів СРСР та пострадянської Росії ця заява не здивує – хоча є деякі наївні російські апологети, які досі вірять, що "українські неонацисти" шаленіють. Зусилля Росії з дезінформації сягають корінням у далеке минуле і стали стандартною процедурою для різних версій роботи радянської КДБ та російської ФСБ.

Таким чином, у маніпулюванні ЗМІ, яке проводив Пригожин та яке явно схвалював Володимир Путін, немає нічого нового. Готовність "корисних ідіотів" на Заході та на Глобальному півдні вірити такій пропаганді також не є чимось новим. Можна лише похмуро зробити висновок, що факти мають лише незначний вплив на світогляд цих людей, хоча й у цьому немає нічого нового.

По-друге, що не менш тривожно, росіяни, схоже, не бачать різниці між роботою "тролів" та реальною журналістикою, про що свідчить така заява: "Керівник санкт-петербурзького відділення "Союзу журналістів Росії" Дмитро Шерих зголосився допомогти співробітникам "фабрики тролів" з пошуком роботи: "Союз журналістів по можливості зв'язуватиметься з керівниками інших ЗМІ, щоб допомогти їх звільненим колегам знайти роботу, а також надати іншу інформаційну підтримку".

Пропагандисти та брехуни – не "колеги", і їм не місце у нормальній журналістиці, яка намагається повідомляти справжні новини. Але це не так, очевидь, у путінській Росії, де вкоренилося жахливе бачення Джорджа Оруелла з книги "1984" і стерлася межа між правдивістю та брехнею. Росіянам знадобляться роки, щоб зрозуміти різницю, навіть якщо Путін завтра залишить цей світ.

По-третє, і, можливо, це найбільш тривожно, більшість "тролів", схоже, були звичайними людьми, а не прихильниками структур Путіна з шаленими очима. Зважаючи на все, атмосфера на "фабриках тролів" була "нервовою", зі "страшним ідеологічним натиском", через що офіс нагадував "військове підприємство".

Незважаючи на умови праці, що здаються нестерпними, і вимогу, щоб "тролі" весь час брехали, "більшість людей" там були без ідеологічних пристрастей і не цікавилися політикою. Ось у чому фішка – "тролями" часто були люди, які "підтримували опозицію чи виступали проти війни в Україні".

Не дивно, що "люди просто робили тексти", тобто чудово знали, що брешуть. Але були щасливі пожертвувати будь-якими етичними нормами, які могли мати, щоб швидко заробити. Пустіть скупу сльозу, коли прочитаєте, що крах пригожинських "фабрик тролів" "став для багатьох лихом, бо треба шукати нову роботу та переживати через гроші".

Поки ці стурбовані "тролі" шукають нову роботу, прості росіяни мають задуматися, що говорить про них та їхню політичну культуру їхня власна нездатність відрізнити правду від брехні, а також їхня блаженна байдужість до цієї нездатності. Вони також повинні враховувати, наскільки довгою має бути черга обвинувачених до Міжнародного кримінального суду, щоб їхня культура була спокутувана.

Переклад Gazeta.ua