Амарант: маловідомий, але неймовірно корисний

На велику порцію каші з амаранту – купа рослинного білка, марганцю, селену, заліза, магнію та клітковини

Амарант – доволі стародавня крупа. Технічно вона не злак, як і кіноа. Так, насіннячко трав'янистої рослини. Знаємо під 60 видів, які вирощують понад 8000 років.

Їжа інків, ацтеків, майа – це Перу. Але кіноа виграло маркетингову війну, а амарант – ні. Хоча на полицях тут можна знайти обидва.

В нього винятковий нутрітивний профайл (ну дуже корисно, якщо спростити). Так, він не буває розсипчастим. Та може не сподобатись, це ок.

Якщо амарант гірчить – погано зберігали (ви, супермаркет, ринок, виробник). Загалом, амарант доволі солоденький, трохи горіховий. Це псевдозлак. Не містить глютену. Продається як каша, є в шліфованому вигляді. Як мука чи паста амарант також класний.

На велику порцію каші з амаранту в нас купа рослинного білка, марганцю, селену та трохи заліза. Магнію. Клітковини. В ньому купа органічних кислот, що є потужними антиоксидантами. Тобто їси кашу чи амарантову пасту – а вони виправляють ваші похибки в їжі та репарують тканини. По багатьох дослідженнях, круто зменшує системне запалення в тілі, а це потрібно при розладах ШКТ, аутоімунних, порушеннях вуглеводного обміну. Бустер імуноглобуліну Е, а це контроль алергій.

Коштом того, що наче й каша, але білково-клітковинна частина виражена, гарний вибір в здоровому раціоні. Крутіше будь-яких гранол, білого рису чи пшеничної пасти.

Щоб простіше готувати – замочіть! Залийте водою та залиште в холодильнику хоч на добу. Воду злити, покрити свіжою трохи вище рівня крупи та варити 10-20 хвилин. Я люблю просто з вершковим маслом та сіллю. Чи гарбузовою олією та кропом, насінням коноплі. Але варіантів купа. В тому числі у випічку, як борошно та як поживну пасту, замість пшениці.

Оригінал