Феномен прокрастинації. Чотири поради, як перестати відкладати все на потім
20-25% дорослих у всьому світі хронічно прокрастинують
У психології терміном "прокрастинація" називають схильність до постійного відкладення справ, навіть важливих та термінових. Починаючи від робочих проєктів до вивчення іноземної мови, запису до лікаря тощо. Якщо ви відкладаєте важливий крок чи рішення – ви прокрастинуєте.
Згідно з дослідженням 2014 року, 20-25% дорослих у всьому світі хронічно прокрастинують. І складно ігнорувати нелогічність прокрастинації: фактично, ми відкладаємо справу, щоб уникнути негативних почуттів, але в результаті почуваємося ще гірше.
Одразу зазначимо, що прокрастинацію помилково ототожнюють з лінню. Лінь – це коли ви не хочете нічого робити, і ви не переймаєтеся та не хвилюєтеся через можливі наслідки такого відпочинку. Через лінь ви можете не робити певні справи, але не думаєте про можливі негативні явища від цього в майбутньому. Прокрастинація – це коли ви не хочете робити конкретне завдання і шукаєте привід, щоб приступити до нього пізніше. При цьому знаєте, чим вам загрожує затягування, і переживаєте.
На нейронному рівні ми сприймаємо своє "майбутнє я" більше як чужинця, ніж частину себе
Прокрастинація є чудовим прикладом когнітивного упередження, а саме тенденції віддавати пріоритет короткостроковим потребам перед довгостроковими. Крім цього, дослідження показують, що на нейронному рівні ми сприймаємо своє "майбутнє я" більше як чужинця, ніж частину себе. Тобто коли ми відкладаємо справи, наш мозок "приписує" наслідки такого зволікання комусь іншому, не ототожнюючи себе з ним.
Деякі дослідники класифікують два типи прокрастинаторів:
– пасивні прокрастинатори: відкладають завдання, тому що їм важко приймати рішення та виконувати їх;
– активні прокрастинатори: цілеспрямовано відкладають завдання, тому що робота під тиском дозволяє їм "відчути виклик і мотивацію".
Прокрастинація не лише знижує продуктивність, але й впливає на наше психічне та фізичне здоров'я – зокрема, може бути причиною хронічного стресу
Та незалежно від типу прокрастинації хронічне зволікання не лише знижує продуктивність, але й впливає на наше психічне та фізичне здоров'я – зокрема, може бути причиною хронічного стресу, низької задоволеності життям, сприяти прояву депресії, тривоги, хронічних захворювань, гіпертонії та серцево-судинних захворювань.
Як подолати прокрастинацію:
– розбийте пункти у своєму списку задач на невеликі, зрозумілі кроки, щоб ваші завдання не здавалися такими непосильними;
– прописуйте конкретні дати та терміни, коли завдання має бути зроблене. Щоб не відставати від виконання, розмістіть дату виконання біля кожного пункту та підпункту;
– простежте, що частіше відвертає вашу увагу – соціальні мережі, звуки, оточення тощо. Та організуйте свій робочий простір у такий спосіб, щоб мінімізувати відвлікаючі фактори;
– розробіть для себе систему винагород за вчасно зроблене завдання.
Коментарі