Насправді Путін боїться війни. І тому він її програє
Він старий, лінивий і боягузливий сибарит, а не палкий лідер, і знає про це
Експерти гадають: чи оголосить Путін про запровадження військового стану, загальну мобілізацію, мілітаризацію виробництва, перехід від СВО до нової "вітчизняної війни"? Російські ура-патріоти на кшталт Гіркіна давно закликають до цього і стверджують, що без таких радикальних заходів війну не виграти. Ліберали та помірні подібного не хочуть і дуже бояться. Але найбільше цього не хоче і боїться сам Путін. Знаєте чому? Він не хоче і не може відігравати роль лідера нації, що воює в тотальній війні. Путін – старий, лінивий, боягузливий сибарит, а не палкий вождь-пасіонарій.
Успішні (навіть недовгий час) керівники воюючих країн (неважливо, герої чи злочинці) мали якості, які у Путіна абсолютно відсутні.
Нудний бубніж Путіна не може викликати якийсь ентузіазм. Російський недофюрер здатний лише жалюгідно виправдовуватися
Вони вміли запалити націю власним ентузіазмом, мотивувати людей на самопожертву боротьби з ворогом. Згадаймо живі та яскраві виступи Зеленського, надихаючі радіозвернення Черчілля, маніакальні промови Гітлера та Муссоліні, сталінське "брати та сестри". Нудний бубніж Путіна не може викликати якийсь ентузіазм. Російський недофюрер здатний лише жалюгідно виправдовуватися, знімаючи з себе відповідальність за війну, і намагатися заспокоювати людей – мовляв, не все так погано, ми ще й не починали.
Війна вимагає ротації кадрів, оперативного висування людей, які добре показали себе у військових умовах, на ключові позиції – як в армії, так і в цивільній сфері. Так робили практично всі успішні лідери країн, що воюють, починаючи з Наполеона. Путін мертвою хваткою вчепився у своїх злодійкуватих друзів-стариганів, зберігає за ними ключові пости, навіть якщо ті вочевидь не справляються, бо нікому більше не довіряє.
Війна вимагає швидких, сміливих та енергійних рішень. Лідер не повинен боятися брати на себе відповідальність за них. Путін категорично не вміє це робити. Усі непопулярні, важкі рішення він затягує, приймає із великим запізненням, намагається перекласти на когось відповідальність за них (про це говорив, зокрема, близький до нього банкір Пугачов).
Вторгнення в Україну Путін почав лише тому, що планував його закінчити за кілька тижнів повною перемогою. Довго і важко воювати він не збирався
Путін не може стати ефективним лідером тотальної війни. Вторгнення в Україну він розпочав лише тому, що ґрунтуючись на хибній інформації своїх дуболомів-силовиків, думав, що воно закінчиться за кілька тижнів повною перемогою. Довго і тяжко воювати він не збирався і не був готовий.
Але визнати поразку зараз для нього означає втратити не лише пост президента, а й свободу чи навіть життя. Тому він намагається зробити неможливе: одночасно вести війну та зберігати звичну систему влади, заточену під його персональні якості та потреби, але до такої війни абсолютно не пристосовану.
Поєднати таке неможливо. Це все одно, що одночасно бігти та стояти на місці; намагатися брати участь в автомобільних перегонах, не злазячи з коня; жорстоко битися, продовжуючи серфити в айфоні. Закінчитися це може лише особистим крахом Путіна та його режиму.
Коментарі