Путін таки зміг декого переграти

Він похерив свою кар'єру і становище одним невірним рішенням

Українці демонструють чудеса адаптованості до жахів війни, швидко приймаючи її правила і ознаки – убитих і поранених, тривоги, літаючі поміж будинками дрони-камікадзе, ракети, чорнороту пропаганду, відключення світла і тепла та безліч інших речей, абсолютно ненормальних і шокуючих ще рік тому. А зараз ми просто прийняли це, включили в поточну парадигму своїх життів. Нормалізували, щоб могти з цим справлятись. Щоб не шокуватись щоранку, прокидаючись, не проживати пекло наново. Це нормально і правильно.

Але що важливо – не варто забувати, що ця війна все ще явище абсолютно ненормальне, і наше спільне із цивілізованим світом завдання – виштовхати її якнайшвидше із нашої реальності знов у площину гіпотез і теорій. Дуже шкода, що наш ворог виявився настільки відбитим і захланим до крові, що унеможливив ще на самому початку завершення війни дипломатичними шляхами. Це ускладнює наше становище, але не означає, що ми в цьому пеклі навічно.

Довоєнні прогнози футуристів і політологів, що великі війни у ХХІ сторіччі неможливі, все ще актуальні, просто вони висунуті з точки зору логіки і тверезого розрахунку. Ми ж маємо справу з нападником-ідіотом, який керується ірраціональними образами і комплексами. Логіка і тверезий розрахунок 23 лютого показували Росії, що нападати на Україну такими широким нападом безглуздо і такі дії майже гарантовано приведуть до міжнародної ізоляції і поразки. Що і трапилось. Але їх, логіку і тверезий розрахунок, проіґнорили, і тепер маємо клопіт. Бо ж вести велику війну в глобалістичному світі справді безглуздо – ти нічого не здобуваєш, тільки безкінечно витрачаєш. Те, що накрали рускі солдати в Україні, – мізер порівняно з тим, скільки вони вбухали на підготовку до війни та її реалізацію.

Так, на благодатній ниві військових злочинів і літаючих ракет з'явилось дуже багато експертів, які стверджують, що війна була неминуча і тільки сліпі не могли бачити, що вона настане. Що ми фактично були приречені на ці всі вбивства та руйнації. Але це не так. Війну пророкували всерйоз тільки міські божевільні, й лише вони виявились правими. І в цьому немає ніякого дива, божевільне може передбачити лише божевільний.

Війна аномальна, і добро завжди переможе зло у кінцевому підрахунку. Ця банальна, майже дитяча теза має безліч крупних доказів. Приміром, у Першій світовій добро перемогло зло, бо зло просто втратило ресурс, інерцію і наснагу, та в якийсь момент воюючі між собою усвідомили – навіщо ми це робимо, припинити це робити вигідніше і дешевше. В Другій світовій з хрестоматійним злом – Гітлером – довелось повоювати більше, але в нього теж не було шансів на перемогу. Навіть якби він захопив СССР, то США, Британія та інші країни все'дно не дали йому б перемогти, а закінчилось би все ще через рік ядерним бомбардуванням Берліну. Німцям повезло, шо він наклав на себе руки і припинив агонію. Рускім так не везе наразі, і вони оплачують зі свого боку цю несправедливу війну своїми життями і майбутнім своєї країни. Дуже щедро оплачують.

Зрештою, всі значущі перемоги Гітлера були отримані безкровно – або внаслідок бездіяльності і спроб "замирення", або просто відсутності військового опору. Як тільки світ вирішив, що досить, і вступив у війну – все завершилось доволі швидко. Так само з Путіним. Всі його "перемоги", багатоходівочки і "Путєн всєх пєрєіграл" були лише тоді, коли насправді ніхто з ним ні в що не грав, просто не чіпали, дурного. Йому дозволяли творити фігню і зло, закриваючи очі, а він думав, що це він перемагає. Але як тільки сказали "стоп", то все одразу різко пригальмувалось. Не спрацювала ні газова голка, ні розгалужена агентура, ні куплені за мільярди і посади західні політики. Зараз тільки дурний може стверджувати, що Путін когось там переграв. Хіба сам себе. Бо похерив свою кар'єру і становище одним невірним рішенням. Всьо, што нажито нєпосільним трудом за двадцять років.

Так, нам складно мислити про край, перебуваючи посередині, особливо під час чергової повітряної тривоги, але ця війна неодмінно завершиться. На можливість її ведення Росія тратить просто немислимі ресурси, особливо складно їй у тому, що вона не має жодних реальних причин для війни. Вести вигадану війну в рази складніше за реальну. І тому їм дуже складно пояснювати, чому мобілізація, чому літаки падають на будинки. Радянські міфи про панфіловців і "атступать нєкуда, за намі Масква" не працюють, бо на них ніхто не нападав.

Війна – аномальна і ненормальна. І хай навіть ми в ній зараз дуже органічні і адаптувались, а ЗСУ – боги війни, це зовсім не означає, шо наші військові можуть бути талановитими лише у війні і нарешті знайшли себе там. Ні, просто це достатньо розумні і здібні люди, які і в мирному житті демонстрували успіхи в інших сферах, а війна надала їм небачену раніше мотивацію. А наші успіхи на війні лише демонструють, на що здатне консолідоване українське суспільство, заточене на ефективну скоординовану діяльність. Підтримуймо їх щодня, хай війна завершиться якнайшвидше, і всі вони повернуться до нормального життя.

Оригінал