Розпач терориста Путіна не слід недооцінювати

Він знає: якщо програє війну, то навряд чи виживе

Володимир Путін різко загострив своє вторгнення в Україну 10 жовтня, завдавши найбільшої хвилі авіаударів з того часу, як його армія вперше перетнула кордон майже вісім місяців тому. Російські сили випустили понад 80 ракет і десятки безпілотників-камікадзе іранського виробництва по невійськових цілях на території України, вбивши щонайменше 19 українських мирних жителів і десятки поранивши, тимчасово зануривши більшу частину країни в темряву, – пише Пітер Дікінсон для Atlantic Council.

В офіційному зверненні Путін заявив, що авіаудари завдали у відповідь на недавній напад на Кримський міст – багатомільярдний марнославний проект, який тісно пов'язаний з російським правителем і з'єднує окупований Крим з РФ. Однак ця спроба подати удари як акт помсти спричинила широкі сумніви. Скептики зазначили, що Росія вже не раз проводила подібні атаки і вказали на факт, що сам Путін конкретно погрожував такою ескалацією майже за місяць до цього. Виступаючи в середині вересня, коли його армія безладно відступала з Харківської області, Путін заявив, що недавні російські авіаудари по українській цивільній інфраструктурі були "попередженням", і пообіцяв "серйозніші кроки" як відповідь у разі продовження контрнаступу України. Схоже, дотримався слова.

Цілі, обрані для точкових авіаударів у понеділок, передбачають явний намір вивести з ладу цивільну інфраструктуру України, сіючи страх та паніку серед населення. Крім ряду енергетичних об'єктів, російські ракети також вразили цивільні об'єкти у центрі Києва, включаючи дитячий майданчик, пішохідний міст, університет та жваве перехрестя у центрі міста. Жодна з цих цілей не має жодної мислимої військової цінності.

Удари, схоже, розрахували так, щоб спричинити максимальний хаос. Причому перша хвиля припала на ранковий час пік, коли українці відвозили дітей до школи та їхали на роботу. У вівторок російські ракетні удари продовжилися, що ще більше спростувало попередні заяви, що це була відповідь на обстріл Кримського мосту.

Ескалацію Путіна засудили у світі, але її широко схвалили всередині російської аудиторії. Президент США Джо Байден звинуватив Росію у вбивстві мирних жителів та знищенні невійськових цілей. Байден сказав, що напади показали крайню жорстокість незаконної війни Путіна проти українського народу. Президент Франції Еммануель Макрон заявив, що точкові удари по цивільним цілям означають "глибоку зміну характеру війни". Генсек ООН Антоніу Гутерріш був "глибоко шокований черговою неприйнятною ескалацією війни", а речник глави зовнішньополітичного відомства ЄС Жозепа Борреля заявив, що напади рівносильні "військовому злочину".

Настрій у Росії був тріумфуючий. В останні тижні на Путіна все більше тиснули, щоб завдати удару у відповідь після серії принизливих військових поразок, які потрясли російську громадськість і проткнули тріумф кремлівської пропагандистської бульбашки. Рішення ударити по українським цивільним об'єктам широко обговорювалося в російських соцмережах і віталося багатьма видними діячами режиму як бажана демонстрація сили. Чеченський лідер Рамзан Кадиров, який був одним із найгучніших критиків нерішучих військових дій Росії, після терактів у понеділок заявив, що він "на 100% задоволений тим, як триває війна".

Колишній президент Росії Дмитро Медведєв, який зараз є заступником голови Ради безпеки Росії, сказав, що теракти слід розглядати як "перший епізод" нової фази війни. Медведєв, який прагне позиціонувати себе як прихильник жорсткої лінії у війні проти України, стверджував, що кінцевою метою Москви тепер має бути "повний демонтаж українського політичного режиму", який, за його словами, становить "постійну, пряму та очевидну загрозу для Росії".

Розмови про зовсім нову фазу війни можуть бути перебільшенням. Зрештою, російські сили цілеспрямовано завдавали ударів по українським громадянам та інфраструктурі від початку вторгнення у лютому. Проте безпрецедентний масштаб ракетних обстрілів, скоєних цього тижня, свідчить про значне усунення акцентів, оскільки Путін прагне повернути собі ініціативу після кількох місяців невдач на полі бою.

Плани російського правителя щодо завоювання України почали руйнуватися з першого дня вторгнення. Наступаючим російським військам сказали, що вдячне населення зустріне їх квітами. Натомість зіткнулися з запеклим опором і були змушені відступити з-під Києва, зазнавши великих втрат. Потім Москва намагалася перегрупуватися і зосередитися на окупації частині Донбасу, але цей концентрований удар незабаром припинився через нові важкі втрати. Ситуація ще більше погіршилася на початку вересня, коли українські війська почали приголомшливий контрнаступ, внаслідок якого вдалося звільнити більшу частину північного сходу України, а російські військові були виснажені та деморалізовані.

Тепер Путін зіткнувся з раніше немислимою перспективою повної перемоги України і намагається врятувати своє вторгнення, що розвалюється, піднявши ставки. В останні тижні він влаштував фальшиві референдуми в окупованих областях України і поспіхом приєднав ці території до РФ, погрожуючи захистити новопридбані землі ядерною зброєю. Він також прагнув поповнити поріділі ряди своїх сил вторгнення, оголосивши про першу мобілізацію в Росії з часів Другої світової війни.

Раптове збільшення кількості авіаударів по українських цивільних об'єктах цього тижня чітко вписується у ширшу позицію російського правителя щодо ескалації. Не зумівши перемогти Україну на полі бою, Путін застосовує тактику терору, щоб зламати опір українського народу.

Людина, яка недавно призначена Путіним командувачем російських військ в Україні, генерал Сергій Суровікін, мабуть, був спеціально обраний для цього завдання. Призначений на початку жовтня Суровікін має репутацію жорстокої людини, за що отримав прізвисько "Генерал Армагеддон". Завдані цього тижня авіаудари – саме те, на що сподівалися його шанувальники, і зловісний натяк на плани Росії на найближчі місяці.

Досі українці реагували на ескалацію російської повітряної війни сумішшю гніву і рішучості. У понеділок українські урядовці та представники громадськості звернулися в соцмережі з повідомленнями непокори та висловлюваннями постійної впевненості в остаточній перемозі. Міжнародні спостерігачі, схоже, згодні з цим останнім пунктом, при цьому багато хто наголошує, що російська кампанія проти української цивільної інфраструктури не має великого військового значення і навряд чи змінить перебіг війни.

Проте тактика терору Росії створює серйозні проблеми для населення України. Атаки, скоєні цього тижня, наголосили на вразливості країни до авіаударів та гостру потребу в покращених системах протиповітряної оборони. Деякі нові системи були доставлені нещодавно, інші вже в дорозі, але українські офіційні особи наголошують, що подальші поставки залишаються головним пріоритетом. Оскільки напади на цивільну інфраструктуру, ймовірно, продовжаться найближчими місяцями, необхідно також вжити заходів для ремонту життєво важливої ​​інфраструктури, усунення надзвичайних ситуацій у ланцюжку постачання та забезпечення альтернативних джерел енергії.

Розпач Путіна та його здатність до військових злочинів не слід недооцінювати. Він знає: якщо програє війну в Україні, то навряд чи виживе. Оскільки військова перемога виявляється недосяжною, він має намір розбомбити Україну, повернувши її до доіндустріальної епохи і поставити країну на коліна.

Міністр енергетики України Герман Галущенко заявив, що російські ракети вразили приблизно 30% енергетичної інфраструктури країни упродовж перших двох днів бомбардування Москви. Це тільки початок. Мільйонам українців зараз загрожує похмура перспектива довгої зими з обмеженим доступом до води, опалення і електрики. Їх тяжкого становища може бути недостатньо, щоб врятувати невдале путінське вторгнення, але воно може спровокувати одну з найстрашніших гуманітарних катастроф ХХІ століття. Єдиний спосіб запобігти цій трагедії – дати українцям зброю, необхідну для самозахисту та перемоги у війні.

Переклад Gazeta.ua