Уйло Великий вирішив покуражитися напередодні ювілею

А прийдешня ганьба – потім, потім, потім…

Усі вже втомилися обговорювати щоденні ініціативи гіперактивного Уйла. Аналітики вправляються в припущеннях: що б мали означати ці мобілізація, розмахування ядерною дубиною, аварійне приєднання анексованих територій в очікуванні українського контрнаступу, пафосні урочистості з цієї нагоди перед масовкою на Червоній площі, обіцянка вже наступного року відновити маріупольський аеропорт (про житловий фонд – анічичирк), заява про організацію відпочинку дітей на свіжозахоплених зруйнованих територіях… Припущення – одне іншого оригінальніше: від деменції до ураження ковідом. А може, це елементи підступного плану Уйла, який ніхто не може розкрити?

Але на чому можуть базуватися кремлівські плани, якщо "друга армія" не в змозі навіть екіпірувати чмобиків, а воїнство "визволителів" успішно тікає за мінімальної небезпеки оточення? Та ні на чому. Нічого не лишилося. І вже всім очевидно, що Тупін у положенні цугцванг, коли кожен наступний хід погіршує становище гравця. То навіщо він його погіршує замість того, щоб покірно скласти лапки і віддатися на милість ЗСУ? Напевно тому, що влада розбещує, а довга безмежна влада розбещує подвійно і спотворює сприйняття дійсності диктатора. Чи він знову мріє "всіх обіграти"? Про те, що Уйло живе у своєму казковому світі нездорових фантазій про імперську велич, вперше відверто заявила Меркель у далекому 2014 році. Безкровна анексія Криму та територій Донбасу лише посилила це психічне відхилення. І через вісім років Макрон уже трактував це як наслідки підступного ковіда.

І ось сьогодні, коли програш імперських планів настільки очевидний, Тупін перетворився на брата-близнюка Адольфа Алоїзовича. У квітні 1945-го, коли на подвір'ї бункера рвалися снаряди радянської армії, Гітлер любовно розглядав макет реконструкції майбутньої столиці світу – Берліна, підготовлений Альбертом Шпеєром. Чи не тим займається сьогодні Уйло? До 70-річного ювілею він, здається, уклався: якщо не знати, що відбувається насправді, а слухати лише Пєскова та Конашенкова, то наприкінці життя Тупин досяг всього, про що мріяв: відновив СРСР, усунувши головну проблему – фашистську Україну, включив її території до складу імперії, що встала з колін. Народ його обожнює, якщо вірити липовим соцопитуванням та результатам голосувань – як у самій Росії, так і на окупованих територіях. За словами Уйла, навіть його ці результати здивували! Армія як ніколи сильна, весь світ тремтить, Росія нарешті б'ється з усім НАТО і блискуче перемагає ворога, що деградував. Що ще потрібно імператору, масштаб якого можна порівняти хіба що з Наполеоном і Петром? Прекрасний ювілей намічається, чи не так?

Так, за всіма розкладами, ще місяць-два – і треба буде копати схованку на Алтаї або забиратися на спокій кудись у Північну Корею. Але це буде згодом. А 70-річчя буває один раз у житті. Думаю, наш ювіляр чудово розуміє, що всі його досягнення розсипляться найближчим часом. Але й Гітлер усе розумів у квітні 1945-го, але продовжував будувати плани і навіть сподівався то на чудо-зброю, то на 12-у армію генерала Венка. А тим, хто м'яко натякав фюреру, що на берлінських вулицях гинуть жінки, люди похилого віку і гітлерюгенди, і час би закінчити цю ганьбу заради збереження нації, Гітлер заявляв таке: народ, не здатний себе захистити, не має права на існування.

Думаю, приблизно так само вважає Тупін, посилаючи напівголих чмобіків на український фронт. А всі міфічні здобутки "епохи Тупіна" – непереможна армія, розквіт економіки та культури, єднання нації, "збирання земель" – будуть бездарно розгублені не завдяки йому, а через криворукість і злодійкуватість челяді: генералів, що продалися Заходу, опозиції, боягузливого народу… Дно, на яке невблаганно опускається Расєя, буде досягнуто вже після того, як фанфари відрубають на честь здоров'я ювіляра.

То чому Уйло Великий повинен відмовляти собі в праві покуражитися напередодні круглої дати? Адже може він подарувати собі цей довгоочікуваний момент тріумфу – ну хоч на день. А прийдешня ганьба – потім, потім, потім…

Оригінал