Держава для громадянина - чи навпаки? Невтішні висновки

Дедалі більше обмежень виростає довкола нас через надмірну опіку держави нашими фізичним і сексуальним здоров'ям. Однак яку мету переслідують чиновники насправді?

У світі відчутне прагнення урядів посилити вплив на "нерозумних" громадян, які не так живуть, не те споживають і вживають. Цьому процесу не один рік, та чиновництво попри гасла про демократизацію, дедалі сміливіше обіймає роль ментора у стосунках з громадянином.

Це наочно помітно на кампанії боротьби зі споживанням тютюну. До цього активно боролися зі споживанням всіляких "кол". Чому не зі споживанням пива й більш міцних напоїв? Не шукайте відповіді - це не має пояснення. Отже, тютюновиробників спочатку вичавили з телеекранів, потім примусили публікувати на їхньому товарі фото уражених нікотином легень, серця та інші жахіття. У відповідь виробники викинули на ринок менш шкідливі засоби доставки нікотину в організм: електронні сигарети, тощо. Але й на них розпочався організований тиск. Багаторічні зусилля держав дали альтернативні плоди: стабільно зростає споживання наркоречовин, поволі йде легалізація легких наркотиків. Натомість деякі країни вирішили внести тютюнові вироби в категорію заборонених - на кшталт нарко. Зокрема, уряд Нової Зеландії планував з 1 березня 2023 року заборонити продаж сигарет громадянам, які народилися після 1 січня 2009 року. Щоправда, від цього плану довелося відмовитися: виборцям не сподобалася така резолютивність влади. Боротьба триває…

Незадоволення пересічних громадян всілякими обмеженнями з боку держав набирає обертів. Особливо наочним це було під час боротьби з КОВІДом. Безліч обмежень обгрунтовувались турботою про суспільне здоров'я та небезпеку. Але ці заходи часом демонстрували не стільки турботу про здоров'я, скільки прагнення довести до автоматизму будь-які команди влади. Скажімо, не існує медичних пояснень, чому всіх примушували ходити в медичних масках, а не лише тих, хто побоювався підхопити вірус.

Є й традиційні сфери, куди держава пхає носа без жодних на те підстав. Зокрема - "боротьба" з організованою проституцією. У цивілізованих країнах вона здебільшого легалізована й ці країни попри те не захлинулися у вирі розпусти. Але там, де демократичні традиції слабкі, зокрема у країнах пострадянського простору, борці за традиційні цінності одягнули поліцейську форму й воюють на фронті протидії продажній любові. Аби не хвилювати високоморальних громадян, вони назвали свою службу "Департаментом боротьби з торгівлею людьми".

Нещодавно новинні стрічки облетіло повідомлення пресофіцерів Нацполу про подвиг такого борця, який проник у кубло шанувальників групового сексу й заради виконання завдання брав участь в оргіях. Напевно, за цей подвиг героя нагородили премією, а можливо, й медаллю. Чимало людей, дізнавшись про подвиг офіцера, замислилися: чому наші податки витрачають на утримання оцих борців з груповим сексом? Яке право має держава втручатися у приватне життя своїх громадян, які хочуть жити так, як хочуть, займатися сексом так і з тим, з ким хочуть, нікого не примушуючи, нікому не загрожуючи…

Йдеться не лише про груповий секс за згодою, продажну любов - чи повільне вбивання себе тютюном, алкоголем, наркотиками. Чому в нас досі не легалізована евтаназія? Держава прагне керувати не лише моїм життям, а й смертю.

Водночас, влада всіляко сприяє надмірному будівництву торговельних центрів, автозаправок й автосалонів. Так, все це у вигляді акцизів й податків наповнює бюджет. Але де тут турбота про громадянина? Чому в нас не обмежують розповсюдження приватних автівок через поліпшення роботи громадського транспорту, пропаганду й створення умов для велопересування? Може тому, що велосипед не споживає бензин, а податки від продажу велосипеда й авто неспівставні?

Чому нашій молоді промивають мозок екопропагандою, але не пропагують обмеження споживання? Населення не розуміє, що головний ворог екології - не окремий споживач, а промисловість, яка закликає більше купувати, викидати минулорічне й купувати щось модне й нове? То держава утримує безліч фахівців, які мали це пояснити. Чому цього не відбувається?

Відповідь очевидна: в діях держави відсутня турбота про громадянина, державники усього світу працюють виключно на розширення своєї влади та збільшення держбюджету. Можливо, варто визнати це й натомість позбавити державу невластивих функцій: втручання у приватне життя, заборонити примушувати громадян поводитися й споживати так, як це вигідно державі, а не їм?