В новій холодній війні Росія не має шансів

В гонку озброєнь вона вступає на тих самих радянських рельсах. І шансів перебудуватися – практично ніяких

Нова холодна війна – це не лише поділ на союзи і табори, не лише конфлікти на спірних територіях і часто під чужим прапором, не лише нагнітання страху і психологічні маневри навколо можливостей застосування атомної зброї тощо.

Нова холодна війна – це ще і нова гонка озброєнь. І ось де у РФ шанси просто мізерні – то це тут. Це Радянський Союз ще до пори до часу якось тягався із США і НАТО. Але це було в умовах цілком мілітаризованої економіки, яка одразу після гіпермобілізації в часи Другої світової, коли "все для фронта – все для победы", перейшла "на мирні рейки" "доганяння і перегання" Америки.

Економіка будувалася навколо пріоритету так званої "групи А" – важкої та оборонної промисловості, на розвиток яких було кинуто всі ресурси: людські, інтелектуальні, фінансові, організаційні… І тому в "совку" був тотальний дефіцит на всі споживацькі товари, але його космічні кораблі "бороздили просторы нашей вселенной", перша людина у космосі була "простим парнем" Гагаріним, а кількість ядерних боєголовок наздоганяла американську. Але й при цьому часто це було на межі між досягненнями, імітаціями та замаскованими недоробками. Був момент, в "золоті роки застою", коли оновлена ядерна зброя ніби й була, але засобів доставки – ні. Але про це не знали в США. Також свою помітну роль зіграли переважно високо мотивовані, передусім ідеологічно, шпигуни, без яких, за однією з версій, ядерна зброя в СРСР з'явилася б значно пізніше. На ВПК була заточена і освіта, зокрема вища, яка масово готувала технарів, інженерів, які в більшості йшли працювати на підприємства "групи А".

Що з цього є в путінської Росії? Переважно фантоми, примари та амбіції. З країни відбувся гігантський відтік "мізків". В тому числі й після початку війни з Україною. Може, ще залишилися якісь кулібіни, але не в тих масштабах і не тієї якості, щоб підтримувати інфраструктуру виробництва конкурентноздатних воєнних технологій та озброєнь. Всі оці вундервафлі-"аналоговнєт", якими так гордилися в оточенні Путіна, – "Сармати", лазері "Пересвєти", танки "Армати" чи навіть ракети "Кинжал" – це в кращому випадку щось типу екзотичного пам'ятника "царь-пушки". На вигляд загрозливе, велике і ніби небезпечне, але стріляти і воювати ним не можна.

Перевести економіку на мобілізаційні рельси, щоб витягти нову гонку озброєнь, Путіну теж буде важко. Та і на шпигунів зараз розраховувати складно – робота за гроші тут менш ефективна, ніж за ідею "перемоги світового комунізму".

Максимум, що може в цьому напрямку путінська Росія, – це поповнювати радянські арсенали на основі радянських зразків, заповнювати прогалини для конвенційної війни з Україною. Ну і також періодично витягати козир наявності атомних озброєнь. Теж радянських.

В нову гонку озброєнь путінський ВПК вступає на все тих радянських рельсах. І шансів перебудуватися практично ніяких. Як і шансів на інший результат в новій гонці озброєнь.

Оригінал