Роль Путіна більше схожа на Муссоліні. Гітлер тут інший

Позиція заявленого нейтралітету з боку КНР — не більш ніж порожня заява

Мудрий український "Фейсбуче", пора лікуватися від китайської хвороби, а політикам/чиновникам/громадським діячам/медіа — від червоних конвертиків. Досить вірити в кремлівсько-китайські казочки про "Китай просто хоче шматочок Сибіру", або "з Китаєм треба вміти вести справи", або "нейтралітет Китаю нас влаштовує".

Немає і не було нейтралітету КНР у цій війні. КНР був і залишається на боці Росії.

Він її сюзерен. І якщо вже порівнювати з Другою світовою, то роль Гітлера я б таки надала Сі Цзиньпину, роль Путіна більше схожа на Муссоліні.

Прочитайте, що каже з цього приводу речник Держдепу Нед Прайс: "Про узгодженість та партнерство між Китаєм та Росією ми говорили досить багато, зокрема в останні тижні.

Секретар Блінкен зазначив це у своїй нещодавній промові про наш підхід до КНР. Говорячи прямо, нас непокоїть союзництво Китаю з Росією. Ми наголошували на заяві КНР про те, що Китай дотримується нейтралітету, але його поведінка, його риторика, його дії говорять про те, що це не так. Він, як і раніше, інвестує у тісні зв'язки з Росією.

Ми бачимо це з перших днів конфлікту, навіть до нього. У той час, як Росія накопичувала свої сили вздовж кордонів України, президент Сі 4 лютого, приблизно за три тижні до початку вторгнення, коли було зрозуміло, що може статися, вирішив оголосити про те, що КНР і Росія назвали "партнерством без обмежень".

І в спільній заяві, яка була зроблена за підсумками зустрічі цих двох світових лідерів, що складається з 5000 слів, вони висунули бачення світового порядку, яке глибоко неліберальне, глибоко відрізняється від бачення вільного та відкритого Індо-Тихоокеанського регіону та інших регіонів, яке Сполучені Штати і наші партнери не лише відстоювали, а й прагнули просувати та захищати.

Бачення, що висувається ними, — це світ, в якому сила робить право, світ, в якому — всупереч десятиліттям заяв КНР про непорушність державного суверенітету — великі держави можуть угнітати малі держави, де країни не можуть на свій розсуд обирати власні партнерства, проводити власну зовнішню політику, де у багатьох відношеннях примус є назвою гри.

Тож у ключових аспектах, незважаючи на те, що ми чуємо від КНР, яка займає позицію заявленого та передбачуваного нейтралітету, КНР уже зробила свій вибір.

І ось уже більше трьох місяців, як Росія вторглася в Україну, Китай — незважаючи на скоєні звірства, незважаючи на насильство, незважаючи на загибель людей, незважаючи на глобальні наслідки, включаючи відсутність продовольчої безпеки не лише у регіоні, а й за його межами — Китай як і раніше, воліє підтримувати Росію.

Він, як і раніше, повторює російську пропаганду. Дуже тривожно, що він повторює та поширює дуже небезпечну російську брехню на багатьох фронтах.

КНР і Росія, звичайно, продовжують ухилятися від своїх зобов'язань як члени "Постійної п'ятірки".

Той факт, що КНР багато в чому продовжує заперечувати звірства, що сталися в Україні — звірства, які ми бачили на власні очі завдяки репортажам багатьох ваших організацій — я думаю, говорить про партнерство та вибір, який зробила КНР.

Ми, звичайно, бачили нещодавню телефонну розмову між двома лідерами.

Знову ж таки, ця позиція заявленого нейтралітету з боку КНР — не більш ніж порожня заява. Якби КНР дійсно вірила в принципи, які вона відстоювала протягом багатьох років, у тому числі в Раді Безпеки ООН, то підхід, який ми б спостерігали з боку КНР, помітно відрізнявся б від того, який ми спостерігаємо зараз".

Оригінал