У випадку росіян треба змінювати не ставлення, а поведінку

Навіть якщо вдасться подвоїти проукраїнські настрої серед населення РФ, це ніяк не вплине на російську політику

Є два підходи до стратегічних комунікацій. Перший передбачає зміну ставлення певної маси людей до певної проблеми. Другий передбачає зміну поведінки людей щодо окремої проблеми.

Вони обидва по-своєму ефективні в окремих ситуаціях. Залежить від задач, об'єкту впливу тощо.

Щодо нашої ситуації маю сказати дещо, бо це дуже важливо. Перший підхід для нас актуальний, коли ми в чомусь переконуємо американців чи європейців. Він працює там, де зміна ставлення має довгострокові наслідки. Себто, наприклад, в країнах демократії. Зміниш суспільну думку — переможеш, бо вона змінить політику країни.

Щодо населення РФ він малоефективний. Бо якщо навіть вдасться подвоїти чи потроїти проукраїнські настрої серед населення країни, що саме по собі було б великою переможенькою чисто технічно (бо завдання важке), це не мало б впливу на російську політику.

Грубо кажучи, якщо замість сотні тисяч росіян на кухнях про несправедливість цієї війни буде говорити навіть мільйон, це не вплине на кількість ракет, що падають нам на голови. Навіть на потік росіян до військоматів. Бо відкрию страшну таємницю: зараз більшість російських рекрутів, на відміну від 2014 року, налаштована щодо України нейтрально. Ані буряти, ані дагестанці, ані вагнеровці, не йдуть сюди захищати православ'я чи російськомовне населення. Вони просто заробляють гроші.

У випадку росіян треба змінювати поведінку. Наприклад, через страх. Усвідомлення того, що ризик перетворитися на понівечений труп вищий за перспективу заробити грошенят на іпотеку, змінить саме поведінку.

Тримайте це в голові тоді, коли обговорюєте, як нам краще впливати на ті чи інші аудиторії, які нам потрібні засоби та інфлюенсери.

Бо істинно кажу вам, Гіркін зараз робить для України в рази більше за будь-яких проукраїнських спікерів. Так буває. І так зараз є.

Оригінал