Байден вже готується до виборів у Конгрес

Його поїздка до Південної Кореї та Японії мала кілька цілей, у тому числі посилення співпраці США з азійськими союзниками

На мій погляд, поїздка президента США до Південної Кореї та Японії була потрібна Байдену для п'яти речей.

По-перше, переконати союзників, що Китай — ворог №1 на багато років уперед, а війна в Україні цю ситуацію не змінює. Те, що Джо Байден підписав закон про виділення $40 млрд на потреби, пов'язані з Україною, саме під час поїздки, мало б сказати: як і Україну, США захищатимуть своїх партнерів. Ось, переконайтеся в цьому.

По-друге, переконати союзників в Азії, що "трампівський" глобальний відхід США у внутрішні справи і зменшення їхньої залученості до регіональних процесів (що продовжив робити Байден) не торкнеться Азіатсько-Тихоокеанського регіону, навіть навпаки: Штати все ще віддані розвороту в Азію. Звідси і посил про готовність військовим шляхом захищати Тайвань, який, щоправда, потім Білий дім оперативно скоригував, сказавши, що Байден не мав на увазі те, що сказав.

По-третє, запропонувати нарешті реальну альтернативу китайським проєктам та інвестиціям, у тому числі на регіональному рівні. Для цього було запущено Індо-Тихоокеанську економічну рамкову програму (IPEF), що об'єднує 13 країн. Це мало стати противагою торішній регіональній зоні вільної торгівлі (RCEP), що була запущена з благословення Піднебесної.

Проте учасники IPEF не отримали найбажанішого, на що багато хто сподівався: зниження тарифів та полегшеного доступу до ринків, у тому числі до американського. Тут Байден поки що не поспішає розгортати на 180 градусів торговельну політику Трампа.

А, ще туди не взяли Тайвань.

Четвертий пункт – вибори до Конгресу. Звичайно, куди ж без цього. Турне було важливим для того, щоб переконати американських виборців, що азіатський напрямок Байдена стратегічно правильний, ефективніший, ніж у Трампа. З цієї причини Байден їздив заводами великих азіатських корпорацій, які обіцяли йому відкрити в США заводи і працевлаштувати тисячі американців.

П'яте — форсувати процес цементування якогось регіонального порядку, який би посилив співпрацю США з азіатськими союзниками. Щось типу побудови якогось "а-ля НАТО" у цьому складному регіоні, хоча б із Південною Кореєю та Японією. З цим я пов'язую піар-заяву (яка дуже сподобалась японцям) про те, що якби Радбез ООН розширився, Штати обов'язково підтягнули б туди Японію.

Візит був важливий, щоб не втрачати ініціативу та хватку, особливо після не найвдаліших для Штатів виборів на Філіппінах, колапсу консерваторів на виборах в Австралії та зміни влади у Південній Кореї.

Не можу сказати, що візит Байдена спричинив якийсь прорив. Все, як і раніше, складно. А з багатьох питань у Вашингтона поки що повноцінних відповідей немає, включаючи питання Північної Кореї, яке, очевидно, загостриться з приходом до влади консервативної адміністрації нового президента Юн Сок Йоля.

Однак це вперше за довгий час, коли Вашингтон намагається створити реальні альтернативи регіональним проєктам Китаю і повторити те, що не вдалося Трампу на Близькому Сході — створення міцної автономної регіональної коаліції, яка дотримуватиметься американських інтересів, не залучаючи Штати безпосередньо.

Оригінал