Найпривабливішою ціллю для ядерного удару є Київ

А як же Лавра? Виправдати руйнування Лаври так само легко, як знищення всієї України

Я вдячний президенту Володимиру Зеленському за чесну і відверту заяву про можливість застосування Росією ядерної зброї.

По-перше, для усіх невіруючих у свій народ — зверніть увагу, що жодних черг на кордонах ця заява не спричинила. Хоча здавалось би, що може бути більш загрожуючим? Для мене це також зайвий аргумент про легалізацію зброї — народ зі зброєю не поспішає втікати зі своєї країни.

По-друге, ця заява знімає обмеження на обговорення теми публічно (признаюсь чесно, для мене це настільки делікатне питання, що без сигналу президента я б не наважився, хоча в усіх професійних і політичних колах це обговрюється давно).

Отже, кілька думок з приводу.

Перш за все, що примушує думати, що удар ядерною зброєю зі сторони Росії по Україні можливий?

Ця зброя в Росії є. Судячи з усього, у Володимира Путіна є величезний комплекс з того приводу, що "найбільша геополітична катастрофа минулого сторіччя" — розпад СРСР — сталася тому, що у політичного керівництва держави не стало політичної волі застосувати усі наявні інструменти. Тому заяву "усі цілі спецоперації будуть досягнуть в будь-якому разі" особисто я сприймаю саме в контексті готовності використати усі засоби. Путін боїться помилки не використати усі наявні засоби для досягнення цілі, і усе своє президентство доводить, що не повторить її.

Але не психологією єдиною. Є і інші причини. Нездатність досягнути рішучої перемоги над Україною за допомогою звичайних озброєнь дуже ймовірно коштуватиме Путіну посади. Путін не може дозволити собі не перемогти в Україні.

Це породжує певну неприємну закономірність: чим кращі справи для нас на фронтах, тим вища загроза, що Путін не знайде іншого виходу для досягнення перемоги (читай — збереження влади і життя), ніж застосувати ядерку.

Доктринально для застосування ядерної зброї Росією в Україні з великою натяжкою може бути хіба розгортання ЗСУ систем повітряних безпілотників. Є таке положення в ядерній доктрині РФ з не дуже зрозумілою і чіткою привʼязкою: чи повинно таке розгортання спричинити виникнення екзистенційних загроз для РФ чи сам факт вже достатній?

Військових цілей для ядерної зброї РФ в Україні немає. Немає у нас глибокоешелонованих укріпрайонів чи фортифікованих військових чи військово-морських баз, які неможливо знищити інакше, ніж ядеркою. Проривати оборону в зоні в ООС засобами ядерної зброї було б дивно, оскільки наші і російські війська розташовані на малій відстані одні від одних.

Отже, причиною для застосування ядерної зброї буде зламати волю та здатність до спротиву. За чим, за російським задумом, має наступити колапс оборони, державності і капітуляція в якомусь вигляді.

Для досягнення цієї мети найпривабливішою ціллю є Київ. Не буду лякати жителів інших міст, сказане вже й так достатньо неприємне.

Знищити нашу волю і здатність до спротиву — це означає гарантовано знищити всю вертикаль управління державою та Збройними силами. У технічному плані це гарантовано знищити усі підземні центри управління в Києві, про які росіяни знають все, бо споруджені вони в радянський час. За часів незалежності центри управління на випадок ядерної війни Україна не споруджувала не чомусь там, а тому що не може країна, яка позбувається ядерки на своїй території, готуватися до ядерної війни.

Завдання знищення підземних центрів управління ймовірно визначить тип ядерного пристрою, що застосовуватиметься по Києву. Тут я не погоджуюсь з більшістю експертів, які чомусь впевнені, що РФ може застосувати проти нашої держави винятково тактичну ядерну зброю. Вона не має руйнівної сили, здатної пошкодити підземні бункери чи станції київського метрополітену глибокого залягання. Я не є фахівцем з цього питання, але відкриті джерела говорять, що для цього знадобляться ядерні заряди потужністю від однієї мегатони. Підійдуть ті ж СС-25 і 27. Звичайно, в разі вибуху в Києві такого заряду в місті не залишиться неушкоджених споруд навіть на околицях.

Знищивши в такий спосіб Київ і розміщені в Києві пункти управління, Росія буде розраховувати, що без централізованого управління і командування та з величезною кількістю цивільних жертв життя в Україні хаотизується, а здатність чинити спротив за кілька днів зникне.

Критики цієї версії, як правило називають лише один аргумент — а як же Лавра? Тому хочу нагадати, що виправдати руйнування Лаври так само легко, як і всієї України. Якщо війну проти України в 2014 році можна було почати тому, що Україна колись може вступити в НАТО, то розпрощатися з Лаврою російська пропаганда закликатиме тому, що її можуть забрати в РПЦ.

Чи означає все сказане, що сценарій ядерного удару по Києву чи ширше по Україні такий, що його не можна уникнути? Ні. Росія має достеменно зрозуміти, що будь-яка шкода нанесеного по Україні ядерного удару не гарантуватиме їй перемогу.

Це цілком досяжна мета.

По-перше, на законодавчому рівні Україні варто прийняти закон про сталість влади. Розписати від президента аж до останнього за абеткою голови обласної адміністрації систему передачі влади в разі втрати попередньою уповановажною особою здатності виконувати свої повноваження.

По-друге, розосередити в різні куточки України різні гілки та органи управління в тому числі військового.

По-третє, укласти з одним з іноземних партнерів домовленість про діяльність уряду в екзилі.

І останнє, але не за значенням — в будь-який спосіб досягти домовленості з США про те, що в разі застосування проти Україні зброї масового знищення ця держава вступає у війну. Це непросте питання, але три місяці тому ми і про гаубиці американські не могли мріяти. Крім цього, подібна дискусія в США вже йде.

Все це переконуватиме РФ, що ядерний удар по Україні не виведе її з війни, а лише стане наступним кроком ескалації. При чому у Росії не залишиться інших наступних кроків, ніж самовбивча глобальна ядерна війна.

Оригінал