Інформаційна гігієна і корисні справи: як подолати шок і стрес

Те, що ви відчуваєте – це нормально. Але неефективно

Знаю, ви змучені і пригнічені. Але це нормальна реакція на шок і дикий стрес. Пам'ятаєте про всі оці стадії: шок, заперечення, апатія, прийняття? От воно з нами і відбувається.

Додайте до цього п'ять днів безперервного прилипання до новинних стрічок, відкритих одночасно 5 вкладок з офіційними сторінками наших служб та інше. П'ять днів ви споживаєте величезними каналами шок-контент. Мозок і тіло реагує відповідно.

І тут ще є фокус. Наш мозок робить багато роботи автоматично і він практично не відрізняє реальності від ілюзії. Тому нам страшно під час фільмів жахів, хоча ми знаємо, що це кіно і вигадка. А мозок не знає і вмикає страх автоматично, бо він рятує вас.

Зараз поясню, що я маю на увазі. Звісно, там, в тих новинних стрічках та безперервних відео, не вигадка і не ілюзія, а жорстока реальність. Але ви її сприймаєте через екран. І мозок реагує відповідно.

Найскладніше, що коли солдат воює в одному місці, він бачить тільки ситуацію навколо себе. І якшо там п*здець – то він бачить тільки цей п*здець, що навколо нього. А пасивне спостерігання новин – це участь у всіх п*здецях країни одночасно. То ви у Харкові, то в бомбосховищі Києва, то в Гостомелі, то коло лікаря, який робить штучне дихання дівчинці. І це все безкінечно протягом цілого дня. І хоч ви це просто спостерігаєте – мозок реагує відповідним чином, ніби ви там.

Зауважили, що постів про змученість від солдат чи активних волонтерів нема? Бо в них навіть часу на пости нема, не те щоб на змученість. Вони безперервно при ділі і це їх рятує від апатії.

Те, що ви відчуваєте – це нормально. Але це неефективно і не несе жодної користі, окрім самодеструкції і пасивного виснаження.

Висновок тут настільки очевидний, що ви вже його зрозуміли і самі. Інформаційна гігієна і паузи. І більше займатись іншими справами.

Корисними для країни.

Оригінал