Захід здатен виграти війну з РФ без єдиного пострілу, знищуючи її економіку

Про наслідки останніх кроків Путіна

21 лютого весь світ (вся Україна – точно) з подивом спостерігав за сеансом історичної само-психотерапії у виконанні Володимира Путіна. Ми дізналися багато цікавого про альтернативну історичну часову лінію, в якій, вочевидь, живе російський президент. Часову лінію, де Ленін заснував Україну, Росія надала нам до 2013 року $250 млрд, а розв'язана Росією з 2014 року війна проти України – це насправді просто прояв заздрості українських націоналістів та західних масонів до російської могутності.

Втім, на жаль, події не обмежуються говорінням про глибокі психологічні травми старіючого кадебіста. Російська Федерація офіційно визнала створені нею ж на окупованій частині Донбасу псевдореспубліки ЛДНР. 22 лютого це визнання ратифікувала Державна Дума – російський парламент. Визнання дає можливість росіянам відкрито і не ховаючись підтримувати терористичні новоутворення, зокрема, своїми військами. Світові ЗМІ вже рясніють повідомленнями про переміщення військ окупованими Донецьком та Луганськом – поки без розпізнавальних знаків.

Видається, що, побоюючись вбивчих економічних санкцій з боку Заходу у відповідь на відкрите вторгнення в Україну, Путін шукає можливості зробити таке вторгнення прихованим. Він намагається знайти приводи для виправдання своїх злочинних дій та уникнення найбільш жорсткої відповіді. Росіяни продовжують ховатися під маскою гібридної війни, проте шукають нових інструментів та напрямів атаки проти України у цій війні.

Безумовно, все це знаходить своє відображення в економіці – системі життєзабезпечення усіх країн світу. Ескалація завжди лякає інвесторів та громадян, й черговий російський спектакль не став виключенням.

Цікаво, що наразі найбільших економічних втрат зазнала сама Росія. В день промови Путіна, російські фондові біржі обвалилися в масштабах, небачених із часів світової фінансової кризи 2008 року. Рубль впав найсильніше за останні два роки. Все це – прямі втрати для російського бізнесу і населення.

Захід не забарився відповісти на російські дії черговими санкціями. Найбільш болюче відповіла, як не дивно, Німеччина, її канцлер Олаф Шольц публічно заявив про зупинку сертифікації сумнозвісного газопроводу "Північний потік-2". Британія запровадила пакет санкцій проти російських банків та олігархів, дотичних до фінансування ОРДЛО (зокрема, друзів Путіна Тимченка та братів Ротенбергів). Схожі санкції – також пов'язані з діяльністю в ОРДЛО – наклала адміністрація американського президента Байдена.

Ці пакети санкцій ще не є чимось дуже болючим для РФ. Навіть із зупинкою сертифікації "Північного потоку-2" російські лобісти та юристи в Європі зможуть боротися – намагатися перекупити німецьких політиків, чіпатися до процесуальних моментів у судових слуханнях тощо. Зрозуміло, що Захід притримує дійсно жорсткі заходи, щоб мати їх на озброєнні на випадок повномасштабного вторгнення росіян в Україну – і завдяки цьому відлякувати росіян від такого вторгнення.

Проте в західних експертних колах вже видно розмови про реально смертельні для путінської Росії речі. Зокрема, вголос обговорюється запровадження санкцій безпосередньо проти російського Центрального банку, в якому зберігаються валютні резерви РФ (на суму $640 млрд) та який керує російськими суверенними фондами (ще близько $185 млрд). Більша частина цих сум – не фізичні активи (наприклад, золоті злитки) чи цінні папери у сейфах у Москві, а віртуальні електронні записи на рахунках у центральних банках Заходу: американській ФРС, європейському ЄЦБ тощо. Якщо заморозити ці рахунки санкціями – Росія за одну секунду залишиться без грошей для підтримки стабільності власної економіки. Саме такими методами Захід здатен виграти війну з РФ без єдиного пострілу, знищуючи росіян економічно.

Україна, знаходячись в центрі подій, звичайно, теж не може уникнути економічних наслідків. На наступний день після заяв Путіна, гривня впала до рівня 29 за долар. Обвалилися й котирування українських облігацій на іноземних ринках – які, втім, і до того вже були критично низькими, адже з початку російської ескалації Україна залишається відрізаною від світових фінансових ринків.

Але така реакція ринків не є чимось неочікуваним – коли ризики зростають, ринкові гравці намагаються додатково від них захиститися і це нормально. Водночас, говорити про дестабілізацію чи паніку, на щастя, теж не можна. Населення не побігло масово міняти гривні на долари чи знімати гроші з банківських депозитів. Згідно зі свіжим опитуванням Європейської бізнес-асоціації, 90% бізнесу продовжують працювати у штатному режимі, 70% вже підготували плани на випадок значного погіршення ситуації.

Попри російський тиск, українська економіка продовжує нормально функціонувати, чому допомагають високий рівень резервів НБУ (майже $30 млрд) та наявність офіційної допомоги західних країн та міжнародних організацій.

Власне, на ці сильні стороні нам і треба спиратися у нинішній складній ситуації. Готовність Заходу підтримати Україну фінансово є під час російської ескалації найвищою – логічно було би цим скористатися та розширити масштаби цієї підтримки. Перевірена часом формула "гроші в обмін на реформи", згідно якої були розбудовані економіки Польщі, Словаччини та інших успішних східноєвропейських країн, цілком працює і в Україні.

Паралельно з координацією спільної з західними країнами відповіді на російську загрозу, варто розпочати діалог щодо нової моделі підтримки нашої країни, яка полягала б у наданні більших обсягів грошей через спеціальні структурні фонди (орієнтовані на стимулювання економічного росту) в обмін на амбітну програму структурних реформ, за аналогією з реформами наших західних сусідів. Такий підхід є подвійно вигідним для України, він дозволяє одночасно наситити нашу економіку західними грошима та провести конче необхідні для нашого подальшого розвитку реформи – подолати корупцію та створити в нашій країні дійсно гарні умови для економічного розвитку.

Оригінал