Чи буде обвал гривні

Держава має подбати про доступне фінансування, необхідне для утримання на плаву державного бюджету

Зараз ми щодня бачимо в обмінниках, як падає курс гривні. Якщо ще 1 січня долар коштував 27,3 гривні, то зараз 28,4 грн. Що ж відбувається?

Побоювання інвесторів щодо можливої російської агресії проти України переросли в паніку. Вони почали масовий розпродаж як російських, так і українських цінних паперів. У понеділок, дохідність українських єврооблігацій з найближчим терміном погашення у вересні 2022 року злетіла вище 26% — це дуже високий рівень дохідності для державних облігацій. І хоча у вівторок, на фоні візиту держсекретаря США Ентоні Блінкена до Києва, вітчизняні євробонди почали відновлюватись (дохідність найкоротших повернулась до 18%), це все ще захмарно високо. В понеділок індекс московської біржі зафіксував падіння на 6,5% — найбільше з весни 2020 року. Індекс РТС (основний індикатор фондового ринку Росії) впав більше ніж на 7%.

Поки паніка не призвела до значних проблем всередині української фінансової системи: внутрішні інвестори купують державні облігації, а банківська система працює у штатному режимі. Але, безумовно, швидка девальвація та вихід з України іноземних інвесторів можуть дестабілізувати ситуацію. Особлива небезпека — якщо падіння гривні спровокує паніку серед населення. Це мало б найбільш неприємні наслідки для української економіки.

Адже саме дестабілізація і є метою військових погроз Росії. Якщо росіянам і справді вдасться підкосити українську економіку, просто спровокувавши панічні настрої серед інвесторів та населення, то вони без жодного пострілу досягнуть своєї мети — дестабілізації України.

Зараз конче важливими є правильні дії як з боку громадян України, так і з боку держави. Національний банк має достатні фінансові ресурси: золотовалютні резерви становлять майже $31 млрд, що є одним із найвищих показників за всю історію незалежності. Цього вистачить, щоб не допустити різкої девальвації. Адже для неї наразі немає об'єктивних економічних підстав, лише політично-вмотивовані дії Росії.

Зі свого боку людям треба утримуватися від паніки. Не треба в гарячці бігти в обмінники міняти свої гривні на долари. Чи знімати всі гроші з депозитів та класти під матрац (від російських бомб матрац їх все одно не захистить). Водночас, дійсно треба бути обережними: мати план дій на випадок справді серйозних економічних проблем, не набиратися кредитів та не робити зайвих витрат, допоки ситуація не нормалізується.

Нарешті, держава має подбати про доступне фінансування, необхідне для утримання на плаву державного бюджету. Адже доступ до зовнішнього фінансування зараз фактично обрізаний — жодна держава не витягне платити за борг десятки відсотків. Критичну важливість має фінансова підтримка з боку країн-партнерів та міжнародних організацій. Поки на іноземних ринках триває паніка, треба максимально чітко дотримуватись умов відповідних програм з міжнародними партнерами та вести з ними діалог про збільшення обсягів фінансування. Зараз це основний спосіб тримати на плаву державний бюджет.

Оригінал