Ціни на їжу шалено зростуть. Уряд мусить зробити два кроки

Потрібно знизити ставку ПДВ на ключові харчі та запустити програму продуктових чеків для бідних

2021 рік приніс нам інфляційну кризу. Ціни зростають всюди, включно з Україною. Найбільший удар 2021-го прийшов з боку цін на енергоносії, але в новому 2022-у точка напруги зміститься — тепер це будуть продукти.

Їжа вже дорожчає. Наприклад, окремі частини улюбленого ЗМІ "борщового набору" на кінець року зросли в ціні на 30−50%. Люди помічають і очікувано хвилюються. Щоб переконатися в цьому, не треба навіть проводити соціологічні опитування. Достатньо просто уважно послухати розмови в черзі будь-якого супермаркету. Але все це лише початок дорожчання їжі, з яким ми житимемо цього року.

Що ж відбувається?

Мінеральні добрива (80% собівартості яких становить природний газ), пальне для машин та комбайнів, навіть переробка на заводах — всі ці статті витрат при виробництві продовольчих товарів прямо залежать від цін на енергоносії. Тих самих, які весь минулий рік били рекорди.

Так, завдяки в тому числі й діям нашого північного сусіда, ціни на газ в Європі наприкінці грудня перевищили $2000 за тис. куб. м — абсолютний рекорд за всю історію біржових торгів. Ціни на нафту найвищі за останні 5 років — $75−80 за барель. Ціни на вугілля небачені за останнє десятиріччя: в жовтні на американських біржах вони встановили рекорд у майже $270 за тону.

Цілком очікувано, така цінова вакханалія на ринку енергоносіїв тепер перекидається на ринок харчів. Виробники закладають в ціну дорогі добрива та паливо. Деякі взагалі змушені зупинятися — наприклад, велика кількість вітчизняних теплиць, де вирощуються овочі для прилавків наших магазинів, зараз простоюють через надто дорогий газ. Вже навесні ми побачимо наслідки: харчів буде вироблено менше і коштуватимуть вони дорожче.

Для людей зростання цін на їжу болючіше навіть за тарифи. Більше 40% витрат середньої української сім'ї — це саме продукти. Для бідних верств населення ця цифра може досягати 60% і більше. Негативні соціальні наслідки здорожчання продуктів очевидні — і з ними треба боротися.

На щастя, ми маємо для цього ефективні інструменти, які вже застосовуються в розвинених країнах. І які конче необхідно застосувати нам у цьому році.

Насамперед це зниження податків на їжу. Конкретно — ставки ПДВ на продовольство. Нагадаю, ПДВ — це податок у розмірі 20% від ціни, який ми сплачуємо при купівлі усіх харчових продуктів. Ставку ПДВ можна тимчасово на один рік встановити на рівні 0% на ключові для українців харчі. Оскільки ПДВ завжди закладається в ціну, це різко знизить ціни на такі продукти.

Наприклад, якщо зараз кілограм гречки коштує 50 гривень, то з ПДВ 0% він коштуватиме менше 42 гривень. Тобто зростання цін можна нівелювати тимчасовим зменшенням ПДВ. І таким чином полегшити життя людей в умовах інфляційної кризи та зняти соціальну напругу.

Даний інструмент вже використовують наші сусіди. Про намір застосувати 0% ставку ПДВ з 1 лютого для харчових продуктів вже оголосила Польща, яка наразі чекає погодження з боку Євросоюзу. В податковому законодавстві ЄС взагалі прямо передбачена можливість встановлювати знижені ставки ПДВ для соціально важливих товарів. І європейські країни активно цю можливість використовують.

Звичайно, зниження ПДВ для харчів коштуватиме грошей з бюджету. Але слід пам'ятати, що бюджет — це інструмент для вирішення проблем людей. А нашою проблемою цього року буде саме зростання цін на їжу.

Зростання цін, яке б'є по найбідніших. Дорога їжа — це удар по пенсіонерам, безробітним, багатодітним сім'ям та іншим вразливим групам. По тих, у кого їжа — це основна складова щомісячних витрат.

Для цільової підтримки найбідніших також вже розроблено інструмент, який легко можна застосувати в наших умовах. Американська держава ще під час Великої депресії 1930-х років почала видавати бідним так звані "food stamps" — спеціальні чеки на певну суму грошей, які можна витрачати винятково на їжу. Розмови про аналогічну систему в Україні точаться серед фахівців вже давно, і 2022 рік — ідеальний час, щоб перейти нарешті від розмов до справ.

Тим більше, що зараз ми, як ніколи, добре підготовлені до цього технічно. По суті, аналогом системи продуктових чеків є "єПідтримка" — віртуальні 1000 гривень від держави, які надаються через застосунок "Дія". Ці гроші можуть бути використані лише на певні цільові товари та послуги — подорожі, книги, візити до музеїв тощо. Надаються гроші "єПідтримки" обмеженій категорії людей — тільки вакцинованим.

Аналогічно можна реалізувати й програму продуктових чеків. Працювати це має так: держава надає певну суму віртуальних грошей через застосунок "Дія" або (для тих, хто не має застосунку) у вигляді умовних чеків, які бізнес, отримавши від покупців, може потім обміняти на гроші від держави. Ці віртуальні гроші можна витратити лише на харчі. Надавати гроші треба лише людям з рівнем доходів нижче певного порогу. І завдяки цьому інструменту держава напряму підтримає тих найбідніших, хто особливо постраждає від здорожчання їжі.

Два інструменти: зниження ставки ПДВ на ключові харчі та запуск програми продуктових чеків для бідних. Використовуючи їх, держава сильно полегшить життя людей під час інфляційної кризи. А саме для того, аби робити життя людей кращим, держава зрештою і існує.

Оригінал